День філолога — професійне свято філологів. Святкується в Україні 25 травня, на наступний день після Дня слов'янської писемності та культури. Це свято вчителів та викладачів у сфері мови і літератури, бібліотекарів, лінгвістів, літературознавців, перекладачів-філологів і всіх, хто має філологічну освіту.
Наука філоло?гія (від грец. ????? — любов і грец. ????? — слово, учення) — сукупність (єдність) гуманітарних наук: мовознавства, літературознавства, фольклористики, текстології, джерелознавства, риторики, палеографії тощо, які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам'яток. Головним предметом її досліджень є текст, а метою — його коментар та інтерпретація.
Вважають, що філологія виникла в Стародавній Індії та Греції, тому класичною філологією називають філологію грецької, латинської мов та санскриту. В XVII – XVIIІ століттях філологія склалася як наука, що вивчає древню культуру (мову, літературу, історію, філософію, мистецтво в їх взаємозв’язку). З диференціацією окремих наук вміст поняття філології змінився: філологію стали розуміти як сукупність наук, що вивчають культуру народу, виражену в мові та літературній творчості. Актуальні напрямки сучасної філологічної науки – компаративістика, перекладознавство, прикладна лінгвістика. Інструментом вивчення й аналізу медіа-тестів, а також захисту від шкідливих ефектів ЗМІ є така необхідна нині медіа-освіта.
Любов до слова, а саме такий сенс в перекладі з давньо-грецької означає поняття філологія, стало добрим фундаментом для багатьох випускників та викладачів філологічних факультетів. Саме випускники цих факультетів є одними з найбільших щирих поціновувачів духовної культури і літературної творчості у всьому світі. Вони щодня стоять на варті наших духовних цінностей та опікуються культурою нашої мови.
Професійне свято філологів існує в багатьох країнах світу і відображає те велике значення, яке надають праці філологів на державному рівні.
Дмитро Білоус
«Даруй словам одвічну силу»
«… на Вкраїні милій»
Тарас Шевченко
Даруй словам одвічну силу,
дідівський золотий запас.
Сини народу йшли в могилу,
Та сподівалися на нас.
І думи, і Вкраїну милу
любить заповідав Тарас.
І кожне слово, наче брилу,
Франко вмуровував у час.
Нас кличе Україна – мати
одвічну силу дарувати,
свій дух передавать словам,
що їх освячені в молитвах,
гартовані у грізних битвах,
заповідали предки нам.