Календар подій

110 років від дня народження Дмитра Сергiйовича Лихачова (1906 - 1999), російського літературознавця та мистецтвознавця, історика культури, філолога, академiка

Усвідомлена любов до свого народу

не поєднувана з ненавистю до інших .

Дмитро Лихачов

 Дмитро Сергійович Лихачов автор 500 наукових і близько 600 публіцистичних праць, вніс значний внесок у розвиток вивчення давньоруської літератури і мистецтва. Автор фундаментальних праць, присвячених історії російської літератури і російської культури. Мабуть, до нього ніхто настільки  ґрунтовно не описував і не досліджував тисячолітній контент російської та слов`янської культури та духовності. Її нерозривний зв`язок зі світовими культурними та інтелектуальними вершинами.  Коло наукових інтересів Лихачова дуже широке: від вивчення іконопису до аналізу тюремного побуту ув'язнених. Протягом усіх років своєї діяльності був активним захисником культури, пропагандистом моральності і духовності. Багато з його праць перекладено англійською, болгарською, італійською, польською, чеською, французькою, іспанською, японською, китайською, німецькою мовами. Його внесок у збереження російської культури неоцінений.  

 Усім своїм довгим і нелегким життям, своєю працею Дмитро Лихачов завоював довіру людей. Його беззаперечно вважають моральним  авторитетом нацїi.

 Академік Дмитро Лихачов залишив своїм сучасникам  чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав'язує, а пропонує їх м'яко і тактовно, тому вони i западають у душу.

Ось окремi з них: 

  • Націоналізм — це прояв слабкості нації, а не її сили. Заражаються націоналізмом здебільшого слабкі народи. 
  • Народи — це не оточені стінами спільноти, а гармонійно узгоджені між собою асоціації.
  • Література служить вам провідником в інші епохи і до інших народів, розкриває перед вами серця людей — одним словом, робить вас мудрим
  • Література, мабуть, самий важливий предмет для становлення особистості. Література дає можливість людині як би прожити життя за героїв твору. Ні, я не про вульгарне наслідування герою, мовляв, прочитає молодий чоловік роман і неодмінно стане краще. Читання класики — це величезний духовний процес.
  • Література - це совість суспільства, його душа.
  • Не повинно бути сліпих до краси, глухих до слова і справжньої музики, черствих до добра, безпам`ятних до минулого.
  • Для збереження культур не так важливо мати університет, але необхідно мати бібліотеку.
  • Кожна людина зобов'язана знати, серед якої краси і яких моральних цінностей вона живе. Кожен зобов'язаний брати посильну участь у збереженні культури.
  • Слід пам'ятати одну забуту істину: в столицях живе переважно «населення», народ живе в країні, в країні багатьох міст і сіл. Найважливіше, що потрібно зробити, відроджуючи культуру, це повернути культурне життя у наші невеликі міста.
  • Любити свою сім'ю, свої враження дитинства, свій дім, свою школу, своє село, своє місто, свою країну, свою культуру і мову, всю земну кулю необхідно, абсолютно необхідно для моральної осілості людини. Людина — це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене по степу.
  • Люди повинні жити з гідністю. Гідність – це повага до сім'ї, до самого себе, це охайність, це наш одяг, одяг нашого міста. Не виробиться у людей гідності в грязі – в цьому випадку людина не поважає сама себе. І існування людини як певної цінності – знищується.
  • Життя - це насамперед творчість, але це не означає, що кожна людина, щоб жити, повинна народитися художником, балериною або вченим. Творчість теж можна творити. Можна творити просто добру атмосферу навколо себе.
  • Перш ніж відповідати на образу образою, варто подумати: чи варто опускатися до образ? Адже образа зазвичай лежить десь низько і до неї треба нахилитися, щоб її підняти.
  • В основі всіх гарних манер лежить турбота - турбота про те, щоб людина не заважала людині, щоб усі разом почували себе добре.
  • Щастя досягає той, хто прагне зробити щасливими інших і здатний хоч на час забути про свої інтереси, про себе. 
  • А в чому найбільша мета в житті? Я думаю: збільшувати добро в оточуючому нас. А добро - це насамперед щастя всіх людей.
  • Треба бути відкритим до людей, терпимим до людей, шукати в них насамперед найкраще.
  • Вмійте не витрачати часу на дрібниці, на «відпочинок», який іноді стомлює більше, ніж найважча робота, не заповнюйте свій світлий розум каламутними потоками дурної і безцільної «інформації».
  • Читайте ж більше і читайте з найбільшим вибором!

Lihachov (1)
Lihachov (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top