Календар подій

240 років від дня народження Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776-1822), німецького письменника

 Ернст-Теодор-Амадей Гофман — німецький письменник, композитор, художник, представник романтизму. Псевдонім як композитора — Йоганн Крейслер.

 Літературне життя його почалося з 36 років. У 12 років Гофман вільно імпровізував на клавірі, органі, грав на скрипці і гамбі, вивчав теорію музики.

 Домашні заняття були доповненням до основної освіти, яку Гофман здобув, відвідуючи лютеранську школу, куди вступив у 1781 р.

 Перший берлінський період життя Гофмана припав на 1798–1800 pp. Він, як і колись, працює в суді, Гофман не полишив занять мистецтвом. Він копіював твори античних майстрів, удосконалювався в портретному живописі, відточував свою майстерність як розписувальник і… склав у 1800 р. іспит на чин асесора, після чого отримав направлення у м. Познань.

 1804–1807 pp. він провів у Варшаві. Службові обов'язки, як і раніше, забирали чимало часу, але Гофман міг впоратися з ними швидко, тому цілком присвячував своє дозвілля заняттям музикою.

 Наприкінці 1804 р. він закінчив двохактний зінгшпіль «Веселі музиканти», поклавши в основу текст романтика К. Брентано, а 6 квітня 1805 р. відбулася прем'єра.

 Через рік на сцені Варшавського театру був поставлений ще один зінгшпіль — «Непрохані гості, або Канонік з Мілана». У Варшаві побачили світ і п'ять сонат Гофмана.

 3 серпня 1816 р. у Берліні з великим успіхом була здійснена постановка опери Гофмана «Ундіна». Публіка нагородила автора першої німецької романтичної опери бурхливими оваціями, Гофман був безмежно щасливий і розчулений.

 Визнання як композитор було однією з поодиноких його «зоряних годин». Але зростала й кількість літературних творів.

 У Берліні він написав роман «Еліксир диявола» («Die Elexiere des Teufels»), новели «Піщана людина», «Церква єзуїтів», які увійшли у збірку «Нічні оповідання» («Nachtstucke», 1817).

 У 1819 році написав повість-казку "Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер".

 Поетичне слово стало для Гофмана основним способом вираження власного «я», єдиним засобом втілення свого ставлення до навколишнього світу та його мешканців.

 У Берліні Гофман опинився на вершині літературної слави. Творча спадщина Гофмана обширна і різноманітна, власне літературна її частина представлена творами різних жанрів: це романи, новели, казки, лібрето, які маестро писав до своїх музичних творів, есе, критичні статті. Перші спроби пера дослідники датують 1795 роком.

 Є свідчення, що того ж року Гофман працював над втраченими романами «Корнаро, мемуари графа Юліуса фон С.» і «Таємнича».  

 Бібліографія

  • «Нічні оповідання» (1798)
  • «Люцинда» (1799)
  • «Маска» (1800)
  • «Лускунчик і Мишачий король» (1816)
  • «Життєві погляди кота Мурра» (1819)
  • «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер» (1819)
  • «Володар бліх» (1822)

 

3 (1)
3 (2)
3 (3)
3 (4)
3 (5)
3 (6)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top