Архип Іванович Куїнджі — видатний український та російський живописець-пейзажист і педагог грецького походження.
Народився у Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності.
Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського.
У 1868 вчився у Петербурзькій Академії Мистецтв.
З 1875 — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій академії мистецтв, з 1882 — професор, з 1893 — дійсний член Академії, а з 1894 — керівник художньої майстерні.
У 1897 звільнений за підтримку студентських виступів. Був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариство ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів.
Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін.
Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Михайло Врубель; вважав його своїм вчителем в колориті. Досить складним було і залишилось питання про учнів Архипа Куїнджі. Загалом через його пейзажний клас в академії пройшло близько двохсот учнів, долі яких склались по різному.
Помер 11 липня 1910 від важкої серцевої хвороби в Петербурзі, де й похований.
Найвизначніші твори
• «Татарська сакля в Криму» (1868)
• «Степ» (дві картини, 1875)
• «Чумацький шлях у Маріуполі» (1875)
• «Українська ніч» (1876)
• «Вечір на Україні» (1878)
• «Березовий гай» (1879)
• «Місячна ніч на Дніпрі» (1880)
• «Дніпро вранці» (1881)
• «Дуби», «Захід сонця в степу»