Календар подій

Міжнародний день захисту клімату

"Клімат — це те, що ми очікуємо,

 погода — те, що ми отримуємо"

Марк Твен

  15 травня щорічно в усьому світі  відзначається Всесвітній День Захисту Клімату (International Day of Climate Action).

 Мета свята — привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. Започаткування цього свята стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь. Організатори численних акцій в багатьох країнах прагнуть не просто повідомити громадськість про існування такої небезпеки, а й показати шляхи вирішення проблеми через дії кожного окремого жителя Землі.

 Вперше явище зміни клімату обговорювалося на світовому рівні в 1992 році — на так званому Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо Зміни Клімату про зміну клімату (РКЗК). Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.

 В кінці 1997 року на третій конференції сторін РКЗК, що проходила в Кіото (Японія), в доповнення до Конвенції був прийнятий знаменитий вже Кіотський протокол — міжнародний документ, який зобов'язує розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках у порівнянні з 1990 роком.

 Україною цей протокол ратифікований 4 лютого 2004 року

 Через 10 років, у грудні 2007 року, на Балі (Індонезія) відбулася ще одна конференція ООН, присвячена питанням зміни клімату. Її учасники — представники понад 190 держав — підписали міжнародну угоду, що закликає світових лідерів вжити потрібні заходи, з тим, щоб торговельно-промисловий сектор зменшив емісію вуглекислого газу.

 15 грудня 2007 була прийнята «Балійська дорожня карта» про початок переговорів щодо нової угоди.

 З 29 листопада — 12 грудня 2015 року в Парижі проходила 21 Конференція ООН з питань клімату 2015. Ця  конференція, присвячена кліматичним змінам, яка проводилась в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР 21) і 11-та — в рамках наради сторін за Кіотським протоколом (CRP-11).

 Конференція уклала Паризьку угоду в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Країни-члени ООН підписували її, починаючи з 22 квітня 2016 року.

 Основні  положення Паризької угоди:

Утримувати підвищення температури на рівні не вище як 1,5 °C, тобто на доіндустріальному рівні. Існує наукове обґрунтування цьому. Джон Шеллнхубер, вчений-радник у Німеччині та Ватикані, каже, що 1,5°C — це межа, після якої існує реальна небезпека серйозних наслідків для клімату у світі. Це досягення є великим прогресом, оскільки шість років тому в Копенгагені майже 200 країн погодилися на температурну межу у 2 °C. Проте 1°С з того часу вже втрачено, і останні дані не свідчать про ознаки великого скорочення рівня світових викидів, що впливають на потепління.

 Зобов'язання щодо скорочення викидів. Перед початком Конференції понад 180 країн зобов'язалися скоротити або обмежити викиди вуглецю. Проте цього недостатньо, щоб зростання глобальної температури збереглося на рівні 2°С. За прогнозами експертів, це призведе до зростання на 2,7°С або і вище. Ці зобов'язання визначені угодою, але юридично не є обов'язковими.

 Довгострокова глобальна мета — чисто нульові викиди. Країни пообіцяли максимально скоротити глобальні викиди. Іншими словами, «досягти балансу між антропогенними викидами і джерелами поглинання парникових газів у другій половині цього століття». На думку експертів це означає дійти до «чисто нульових викидів» між 2050 і 2100 рр. Кліматична панель ООН показує, що рівня чисто нульових викидів слід досягти до 2070 року, щоб уникнути небезпечного потепління.

 Підбивати підсумки кожні п'ять років. Текст угоди передбачає перегляд планів скорочення викидів що п'ять років, щоб втримати потепління на рівні критичних 2 °C.

 Ця угода приходить на зміну Кіотському протоколу, термін дії якого спливає в 2020 році. Угода набере чинності 1 січня 2021 року після ратифікації щонайменше 55 державами, обсяг викидів парникових газів - ПГ - яких становить щонайменше 55% від загальносвітових.

 За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів СО2 у період до 2050 року.

 Сьогодні енергетична політика Європейського Союзу направлена на досягнення цілі із скорочення енергоспоживання на 20% до 2020 року порівняно з 2005 роком, а найближчим часом очікується прийняття більш амбітних цілей до 2030-2050 років.

 Однією з вимог Паризької угоди до країн-підписантів є розробка стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. В Україні розробляються кілька проектів нової енергетичної стратегії до 2035 року. 

 Паризький договір  накладає на Україну нові зобов'язання із скорочення викидів  парникових газів. Так, на переговорах у Парижі Україна озвучила ціль із скорочення викидів на 40% до 2030 року відносно рівня викидів ПГ 1990 року.

 Україна, як і більшість держав світу, підписала угоду 22 квітня 2016 р. у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. За повідомленнями засобів масової інформації, станом на початок листопаду 2016 року,  Паризьку кліматичну угоду  ратифікували вже  96 держав.

 7 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив  Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року.

 Науковці досягли глобального консенсусу в тому, що клімат змінився протягом останніх 150 років, переважно через життєдіяльність людини. Глобальна температура зростає, характер опадів стає все більш непередбачуваним, а рівень моря підвищується. Ці тенденції, як очікується, триватимуть протягом найближчих десятиліть. Наукові дослідження свідчать про те, що кількість пов’язаних із кліматом стихійних лих значно зросла за останнє сторіччя, і їх вплив сьогодні відчувають на собі понад 250 мільйонів людей на рік.

 Дослідження клімату України свідчать, що протягом останніх десятиріч температура та деякі інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми (1960-1990 рр.). Середньорічна температура повітря за останні двадцять років (1991-2010 рр.) відносно цього показника зросла на 0,8°С, відбувся перерозподіл кількості опадів по регіонах України і по сезонах (хоча загалом за рік кількість опадів залишилася практично без змін) та зростання кількості прояву окремих СМЯ (дуже сильного дощу, сильного вітру, дуже сильного снігопаду, сильного туману та ін.), а також протягом останнього десятиріччя почастішали прояви хвиль тепла.

Збереження клімату Землі залежить і від кожного жителя планети. Зробити свій вклад не так вже й складно. Для цього можна, наприклад, рідше користуватися автомобілем, використовувати в своїй квартирі енергозберігаючі джерела освітлення, брати участь в посадках дерев і захищати зелені насадження. Здавалося б, дрібниці ... Але ці «дрібниці», помножені на населення планети, набувають величезного значення.

Наші контакти

 

Go to top