Календар подій

Сьогоднi свiй ювiлей вiдзначає геніальна українська актриса театру i кiно Адa Миколаївнa Роговцевa

Стоїть окремо світ куліс,

Світ сцени – зоряна завіса,

Де небо щастя й море сліз,

Я звідала  це, я aктриса.

Ада Роговцева

 Доля була прихильною до її великого таланту. У 18 років вона стала отримувати сталінську стипендію. У 23 роки отримала звання заслуженої артистки України, в 30 років стала Народною України, а в 40 років - Народною артисткою СРСР.

 Ада Роговцева – легенда кіно й театру, Герой України (2007), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченко (1981),  лауреат численних теaтральних та кiнонагород. У її творчому доробку понад 100 ролей у театрі та понад 70 у кіно.

 Ада Миколаївна Роговцева народилася 16 липня 1937 року в місті Глуховi на Сумщинi, в сім'ї молодого чекіста і агронома. Дитинство Ади припало на військовий і післявоєнний час. Навчалась у Полтаві, куди перевели батька. За спогадами актриси, вона завжди добре вчилася, любила писати і дуже любила літературу. І через це в неї не було ніяких сумнівів, що буде навчатися в університеті, бо  мріяла бути журналісткою або письменницею. Але подружки відрадили. Вони умовили її піти в театральний інститут, оскільки Ада завжди виступала на шкільних вечорах, співала і грала у всіляких п'єсах. Так вона в 1954 році, з першої спроби, вступила до Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого.

 У стінах цього інституту, вiдбулася доленосна зустріч з її майбутнім чоловіком - Костянтином Петровичем Степанковим. Улюблений учень знаменитого Амвросія Бучми був прийнятий в інститут на посаду викладача і звернув увагу на Аду Роговцеву на екзамені з літератури. У 1959 році (рік закінчення інституту) вони одружилися. Він став і її наставником, і єдиним коханням на все життя. Разом вони прожили щасливих сорок шість років, у них народилося двоє талановитих дітей – Костянтин та Катерина.

 Дебют в кіно Ади Роговцевiй відбувся у 18 років, коли вона вчилася на першому курсі інституту. Режисер Олексій Швачко знімав фільм «Кривавий світанок» (1956), за повістю «Fata Morgana» Михайла Коцюбинського, а консультантом на картині був вiдомий український актор Амвросій Бучма. Прослухавши її монолог з ролі, він, поцілувавши руку актрисi, благословив на роль. Разом з дебютанткою у фiльмi знімалися улюбленцi глядачiв Лілія Гриценко і Олександр Вертинський.

 Ада Миколаївна почала активно зніматися в кіно, серед невеликих ролей,  варто виділити  Христину у фільмі «Павло Корчагiн» режисерів зi світовим i`мям O.Алова і В. Наумова. Невеликі кінороботи і головним чином театральні роботи підготували великий успіх Ади Роговцевой в ролі Марії Ткачової у фільмi видaтного режисера І.Хейфіца «Салют, Марія!». За роль у цьому фільмі, на Мiжнародному Московському кінофестивалі 1971 року, артистка одержала приз за найкращу жіночу роль. Він багато вирішив у подальшій її долі тому, що приніс популярність всесоюзного масштабу.

 Відразу ж після цього кінорежисер Д. Храповицький запросив артистку на зйомки ще одного культового фiльму того часу - «Приборкання вогню» (1972). А потім був серiал «Вічний поклик» (1973-1983). Роль Анни в цiй картині  зробила Аду Роговцеву знову улюбленицею всієї країни.

 Зiгранi ролі у фільмах «Салют, Марія!», «Приборкання вогню», «Вічний поклик» стали найважливішими віхами у творчій біографії Ади Роговцевої та улюбленими у глядачів на багато рокiв. Це мабуть тому, що актриса володіє особливою жіночою та акторською магією, унікальним вмiнням розкривати глибину і складність жіночої душі,  підкреслити здатніcть на самопожертву своїх героїнь, їхню високу моральність та головне - завжди бути правдивою перед глядачем.

 Серед останнiх кіноробіт актриси: Євдокія Махно («Дев'ять життів Нестора Махно», 2006), Дружина Тараса («Тарас Бульба», 2008), мати Адама («Казка старого мельника», 2017).

 Театральнi ролi – ще одна грань великого таланту Ади Роговцевої. Студенткою четвертого курсу інституту вийшла вона на професійну сцену в театрі імені Лесі Українки, і з тих пір більше 35 років її життя було пов'язане з цим театром. У театр її запросив Олег Борисов, який ще працював тоді на цiй  театральнiй сценi. А дебютувала Ада Роговцева в спектаклі «Юність Полі Вихрової» по Леоновському «Російському лісу», в заголовній ролі. На сцені Київського театру російської драми імені Лесі Українки вона створила незабутні жіночі образи в спектаклях: «Машенька», «Останні», «104 сторінки про любов», «Йду на грозу», «На дні», «Священні чудовиська», «Матуся Кураж», «Хазяйка», «Російські люди». Також актриса дуже ціннує ролі Лесі Українки, Раневської з «Вишневого саду»... У театрі її партнерами на сценi були багато відомих акторiв: Юрій Лавров, Павло Луспекаєв, Олег Борисов, Юрій Мажуга, Богдан Ступка, Анатолiй Хостiкоєв та іншi.

 Та найулюбленішою її виставою стала «Варшавська мелодія», за п'єсою Леоніда Зоріна, у постановцi Едуарда Мітніцкого. Прониклива історія любові польки Гелени, студентки консерваторії і російського хлопця Віктора, студента-технолога хвилювала глядачів. Саме у цьому спектаклi вона зіграла одну зі своїх зоряних театральних ролей. В ролі Гелени Роговцева виходила на сцену більше 700 разів. А тепер понад 10 років вона грає у спектаклi «Варшавська мелодія — 2», де  роль молодої Гелени виконує її донька Катя Степанкова.

 Як каже актриса про свої роботи в театрi та кiно: «Ці ролі заповнювали моє життя по вінця! Я їх робила кращими, а вони мене. Бо ті ролі, які я грала колись — це шедеври класики, і театру, й кіно».

 Після того як Ада Роговцева  залишила сцену  Театру імені Лесі Українки вона багато гастролювала з концертними програмами та камерними театрами. Грала в численних спектаклях вiдомих режисерiв: Романа Віктюка, Андрiя Жолдака, Володимира Кучинського.

З 2007  Ада Миколаївна творчо співпрацює з Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка, майстернею театрального мистецтва «Сузір'я». У Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі грає у виставах «Рожевий міст» та «Вася повинен зателефонувати», які поставила її донька Катерина Степанкова. Вона професор Національного університету культури, викладає в Київському театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого, є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 Та самим важливим для Ади Миколаївни завжди була сім`я. Її сімейному довголітньому щастю зi Степанковим заздрили, про них говорили, за їхніми успіхами та невдачами пильно стежили.  22 липня 2004 року пiшов з життя коханий чоловiк Кость Петрович Степанков, народний артист СРСР. Свою книгу «Мій Костя» Роговцева присвятила їхньому коханню, їхній сім'ї, а через вісім років не стало і їхнього сина - Костянтина Степанкова-молодшого. Протягом року після його смерті Ада Миколаївна не виходила на сцену, не давала інтерв'ю і майже ні з ким не розмовляла: «Крок ступить несила, серце в прірву впало,обгоріли крила і мене не стало».

 Лише після того, як написала свою другу книгу «Свідоцтво про життя», вона повернулася до глядачiв.  Із того часу  Ада Миколаївна вчиться жити без своїх любимих чоловiкiв. Книга «Свідоцтво про життя» - це спогади акторки, розповідь про близьких людей, уривкі із улюблених віршів, цитати своїх дітей. А ще сторiнки iз  фотографіями з домашнього архіву родини Роговцевої–Степанкових.

 Ада Миколаївна також авторка поетичних збірок: «Мамині молитви» та «Целую голос твой». Нині готує видати книжку синових поезій.

 Iз-за вiйни на сходi України  актриса вiдмовилася вiд кiнозйомок та театральних вистав в Росiї. Ада Роговцева звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням змилуватися над народом України і запобігти кровопролиттю. Вона активно допомагає бійцям АТО, виступає з концертами перед воїнами та організовує збір благодійних коштiв. У минулому роцi Слідчий комітет Росії звинуватив Роговцеву у тому, що вона нібито підтримує «фашистських каратєлєй» на гроші, зароблені у тій самій Росії.  Російський суд винiс заочне рішення і засудив легенду театру й кіно до трьох років ув’язнення. I усе — через підтримку Адою Роговцевою захисників України.

 На запитання про рецепт збереження її життєвого оптимiзму, визначна актриса сучасності вiдповiдає: «Гумор, філософське ставлення до життя, терпіння, мужність і велика любов до всього, що тебе оточує. До сонечка, ліхтаря на вулиці, дітей, внуків. Тоді кожний рік, дарований в старості, — подарунок. Ось єдиний рецепт. Тільки так, вважаю, варто жити».

 

Загляда у вікна дощ осіннім сумом,
Промовля: «Ще діждеш світлої пори,
То ж виходь під дощик і в дорогу — нумо!
Вгору й тільки вгору, ще не час згори.
Ще розмочить осінь в серці горя грудку
Під плащем любові душу проведи,
І не піддавайся холоду і смутку,
По стежині росній наноси води
Піч топи і грійся, віршами й піснями,
Що вітри-поети в хату принесуть.
То ж кохай і віруй, віруй до нестями
І не буде вбогим твій осінній путь.

Ада Роговцева

 

Красиву, талановиту, мудру і сильну Аду Миколаївну Роговцеву вiтаємо з Днем народження!

Щиро бажаємо многiї літа!

1039
1040
1041
1042
1043
1044

Наші контакти

 

Go to top