Календар подій

110 років від дня народження Олега Костянтиновича Антонова (1906 – 1984), українського авіаконструктора

Олег Костянтинович Антонов - український радянський авіаконструктор, доктор технічних наук (1960), професор (1978), академік АН СРСР. Герой Радянського Союзу. Лауреат Ленінської премії та Сталінської премії другого ступеня.

 Олег Костянтинович народився у Московській губернії, у дворянській родині Ганни Юхимівни і Костянтина Костянтиновича Антонових. В 1912 р. родина Антонових переїхала в Саратов, на Волгу. Там маленький Олег з розповідей двоюрідного брата вперше почув про літаки. Разом з однолітками Олег створив "Клуб аматорів авіації", випускав рукописний авіаційний журнал. Пристрасть до польоту тягла одержимих хлопців на військовий аеродром, де вони знайомилися з конструкцією літаків, вивчаючи їхні уламки на окраїнах літного поля, і на книжковий ринок у пошуках випадкових книжок по авіації.

 З 1923 р. Олег активно працював в "Суспільстві друзів Повітряного флоту", створюючи планери власної конструкції, зокрема , навчальний апарат за назвою "Голуб", за вдалу конструкцію якого був нагороджений грамотою. Невгамовна творча натура, його чіпка пам'ять, у якій трималися конструкції майже всіх відомих на той час літаків, дозволили створити молодому Антонову, студентові відділення гідроавіації корабельного факультету Ленінградського політехнічного інституту, навчальні планери ОКА-3, "Стандарт-1", "Стандарт-2", ОКА-7, ОКА-8 і перший рекордний планер "Місто Леніна". Наприкінці 1930 р. після закінчення інституту Олега Антонова направили в Москву для організації Центрального конструкторського бюро по планерах.

 У Тушино, пригороді Москви, будувався планерний завод. В 1933 р., коли будівництво заводу завершилося, Антонова призначили його головним конструктором. На планерах Антонова серії " Рот-Фронт" були досягнуті рекордні дальності польоту.

 Наприкінці 1930- х років Антонова запросив у своє конструкторське бюро головний конструктор А.С.Яковлев і запропонував йому роботу провідного інженера по учбово-тренувальним літакам. Але почалася Велика Вітчизняна війна. Антонов одержав урядове завдання організувати виробництво багатомісного десантно-транспортного планера А-7, розробленого ним в 1940 р.

 У цей же період Антонов створює "крилатий танк" - оригінальний планер для транспортування легкого танка. В 1943 р. О.К.Антонов повернувся в конструкторське бюро А.С.Яковлева, який запропонував йому посаду свого заступника. Багато сил віддав Олег Костянтинович удосконалюванню винищувачів "Як" - одних із самих масових літаків Другої світової війни.

 Після війни Антонов звернувся до Яковлева із проханням відпустити його на самостійну роботу, і в жовтні 1945 р. виїхав у Новосибірськ керувати філією конструкторського бюро Яковлева на авіаційному заводі. 31 травня 1946 р. уряд СРСР перетворив філію в нове конструкторське бюро. О.К. Антонова призначили головним конструктором і доручили йому створення сільськогосподарського літака СХ-1, відомого сьогодні в усьому світі як Ан-2. У вересні 1946 р. на О.К.Антонова, крім керівництва КБ, поклали обов'язки керівника Сибірського науково-дослідного інституту по авіації. Енергія й працездатність Антонова дозволяли йому справлятися з усіма справами, і первісток нового КБ уперше піднявся в небо 31 серпня 1947 р.

 В 1952 р. О.К.Антонов і провідні спеціалісти КБ переїхали в Київ, де їм практично заново довелося створювати й колектив, і виробничу базу. Наприкінці 1953 р. КБ одержало замовлення на створення транспортного літака із двома турбогвинтовими двигунами. Літак спроектували й побудували за два роки. В 1958 р. літак під позначенням Ан-8 був запущений у серійне виробництво на Ташкентському авіаційному заводі.

 Розробка літаків Ан-10 і Ан-12 почалася в 1955 р. після відвідування конструкторського бюро керівником СРСР Н.С.Хрущовим. Після створення Ан-10 і Ан-12 ДКБ Антонова міцно зайняло місце в ряді провідних літакобудівних фірм країни.

 В 1962 р. О.К.Антонов став Генеральним конструктором. Раніше, в 1960 р., він успішно захистив дисертацію, і вчена рада Московського авіаційного інституту привласнила йому звання доктора технічних наук. У тому ж році він був вибраний членом- кореспондентом Академії наук України.

 Одночасно з літаками він створив серію суцільнометалевих планерів А-11, А-13, мотопланер А-13М, рекордний А-15. За створення планерів О.К.Антонов одержав спеціальну нагороду Міжнародної авіаційної федерації - "Диплом Поля Тиссандьє".

 Антонов завжди розумів, що на безкрайніх просторах Радянського Союзу існує більша потреба в маленькому літаку, що не має потреби в аеродромах. Так виник ЛКЗ - "літак короткого зльоту" (тепер цей термін широко застосовується у світовій практиці). У народженні "Бджілки" і наступних її модифікацій Ан-14М и Ан-28, мабуть, у максимальному ступені виявилися твердість Антонова як конструктора і його рішучість у досягненні мети.

 Наступним дітищем колективу, що очолював Антонов, став Ан-22 "Антей", що ознаменував новий крок у літакобудуванні - він став першим у світі широкофюзеляжним літаком.

 Характерною рисою Олега Костянтиновича було відстоювання своєї точки зору на доцільність створення того або іншого літака. Як правило, його позиція ґрунтувалася на глибокому знанні ситуації і її всебічному аналізі.

 Ідучи в ногу із прогресом, в 1970- х роках Антонов налаштовує керований ним колектив на створення транспортних літаків із двоконтурними турбореактивними двигунами. Першою такою машиною став Ан-72, а трохи пізніше з'явилася його модифікація Ан-74, які сьогодні незамінні в необжитих районах, де немає бетонованих аеродромів.

 Під керівництвом Олега Костянтиновича було вирішено й надзвичайно складне завдання створення важкого далекого транспортного літака Ан-124 "Руслан". Для цього Генеральний конструктор пішов на дуже сміливі для того часу технічні рішення.

 "Руслан" вийшов винятково вдалим літаком. На ньому встановлено 30 рекордів, а всього за станом на кінець 2005 року на рахунку конструкторського бюро 483 світових досягнень, з них 378 не побиті дотепер. "Руслан" став останнім літаком, створеним під безпосереднім керівництвом О.К.Антонова. Після його смерті задуми генерального втілювали в життя вже його послідовники.

 Олег Костянтинович був фігурою, що не вписувалася в повсякденні уявлення про великого керівника радянського періоду. Він був сміливою й рішучою людиною. Вільно розмовляв на будь-які теми. Основу творчої діяльності О.К.Антонова становили його багатогранні інженерні знання. Він знав практично всі основні досягнення в області техніки й, уже звичайно, усе про авіацію. Його разюча пам'ять зберігала всі відомості про літаки минулого й сьогодення. Варто його запитати про що-небудь у цьому роді, і ви чули захоплюючу й докладну розповідь про літаки, що пройшли події, забутих сенсацій.

 Антонов прекрасно малював сам і в тонкостях знав живопис. "Якби я не став конструктором, то став би художником", - зізнався він один раз. Почуття краси не змінювало йому, коли він писав свої книги: "На крилах з дерева й полотна", "Десять разів спочатку", "Для всіх і для себе", численні статті, лекції й виступи. У книзі "Муза в храмі науки" широко представлена поетична творчість учених. Серед них поет Олег Антонов.

 Невблаганний час не зітре незвичайно яскравий і притягальний образ авіаційного конструктора. "Видатний авіаційний конструктор", "неординарний керівник", "яскрава особистість", "людина з великої букви", "художник", "письменник", "спортсмен" - це не просто перерахування окремих сторін особистості Олега Костянтиновича, це епітети, які вражають своєю розмаїтістю й у сукупності дають найрідший приклад винятково насиченого життя.

 Видатний хірург Микола Михайлович Амосов говорив: "Олег Костянтинович був... багатогранним, у ньому перепліталося глибоке знання техніки з мистецтвом".  

 

Antonov (1)
Antonov (2)
Antonov (3)
Antonov (4)
Antonov (5)
Antonov (6)

Наші контакти

 

Go to top