Календар подій

Новий рік за старим стилем. День Святителя Василя Великого. Обрізання Господнє

 14 січня українці святкують кілька свят.

Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, що в Малій Азії.

 Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства,  саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

 Також 14 січня - перший день Нового року за старим стилем.

 За указом Петра I в 1699 р. Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем.

 Після революції в 1918 р. більшовики «скасували» ще 13 днів у році, які становили різницю між нашим літочисленням й європейським. Так утворилися два святкування Нового року - за новим і старим стилем.

 Вечір напередодні Старого Нового року називається Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви.

 На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

 Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік. Перший посівальник на Новий рік звичайно буває і першим «полазником» - приносить до хати щастя. За народним віруванням дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться.

 «На Новий рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» - так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають. На Київщині сіном, що було постелене на столі під скатеркою на Святий вечір, господар перев'язує ранком на Новий рік овочеві дерева в саду - «щоб нечисть на деревах не заводилась». Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до Нового року — «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий рік те сміття  виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали.

У перший день Нового року до всього уважно приглядаються, бо все має віще значення:

  • Стоячи в церкві під час утрені, селянин придивляється, як свічі горять у паникадилі: якщо ґніт палаючої свічки зігнувся гачком - буде врожай цього року; якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, - жди неврожаю.
  • Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.
  • Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.
  • Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.
  • Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя - звідти треба сподіватися щастя.
  • Сніг випаде в цей день - щасливий рік буде.

За церковними святцями 14 січня - свято Обрізання Господнє (саме тоді, згідно церковними джерелами, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм). Богослужіння в церкві цього дня були присвячені святам обрізання і найменування Господнього. Перше з них було священнодійством ще старозавітної церкви і являло собою прообраз пізнішого таїнства хрещення. Проводилось воно на восьмий день після народження хлопчика. Свято найменування новонародженого Богомладенця іменем Ісус було пов'язане із законом, згідно яким на восьмий день після народження дитини їй давали ім'я. Саме ім'я Ісуса Христа було сповіщено Пресвятій Богородиці Архангелом Гавриїлом ще до народження Сина Божого.

Новорічне поздоровлення на Київщині:

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік,

- Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем.

Дай, Боже!

1
2
3
Rogdestvo

Go to top