Нові надходження книжок до бібліотеки:

  • 1 (1)
  • 1 (12)
  • 1 (13)
  • 1 (14)
  • 1 (15)
  • 1 (16)
  • 1 (17)
  • 1 (18)
  • 1 (19)
  • 1 (2)
  • 1 (10)
  • 1 (11)
  • 1 (20)
  • 1 (21)
  • 1 (22)
  • 1 (23)
  • 1 (24)
  • 1 (25)
  • 1 (26)
  • 1 (27)
  • 1 (28)
  • 1 (29)
  • 1 (3)
  • 1 (30)
  • 1 (31)
  • 1 (32)
  • 1 (33)
  • 1 (34)
  • 1 (35)
  • 1 (36)
  • 1 (37)
  • 1 (38)
  • 1 (39)
  • 1 (4)
  • 1 (40)
  • 1 (41)
  • 1 (42)
  • 1 (43)
  • 1 (44)
  • 1 (45)
  • 1 (46)
  • 1 (47)
  • 1 (48)
  • 1 (49)
  • 1 (5)
  • 1 (50)
  • 1 (51)
  • 1 (52)
  • 1 (53)
  • 1 (54)
  • 1 (55)
  • 1 (56)
  • 1 (57)
  • 1 (58)
  • 1 (59)
  • 1 (6)
  • 1 (60)
  • 1 (61)
  • 1 (62)
  • 1 (63)
  • 1 (64)
  • 1 (65)
  • 1 (66)
  • 1 (67)
  • 1 (68)
  • 1 (69)
  • 1 (7)
  • 1 (70)
  • 1 (71)
  • 1 (72)
  • 1 (73)
  • 1 (74)
  • 1 (75)
  • 1 (76)
  • 1 (77)
  • 1 (78)
  • 1 (79)
  • 1 (8)
  • 1 (80)
  • 1 (81)
  • 1 (82)
  • 1 (83)
  • 1 (84)
  • 1 (9)
    01
    червня
    2011

    "Український соловейко О. Петрусенко"

    Оксана Андріївна Петрусенко (5(17).II.1900 - 15.VII.1940). Найвидатніша представниця української вокальної школи (лірико-драматичне сопрано), народна артистка УРСР (1939).

    Найвидатніша представниця української вокальної школи (лірико-драматичне сопрано), народна артистка УРСР (1939). Справжнє ім'я – Ксенія Андріївна Бородавкіна. Петрусенко – псевдонім, взятий на честь першого чоловіка, диригента і композитора Петра (Петруся) Бойченка.

    Дитячі і юнацькі роки провела в Севастополі, де брала уроки співу у старенького вчителя-українця, потім співала в аматорському українському хорі, яким керував Георгій Йосипович Загало, і де 1918 р. вона вступила до пересувної української трупи Глазуненка.

    Для високого мистецтва Оксану Петрусенко відкрив Юрій Шумський, до якого на репетицію випадково потрапила виснажена тифом висока дівчина в подертій, з чужого плеча шинелі. Почувши її голос, молодий актор попросив дівчину заспівати і... був надзвичайно вражений.

    Завдяки підтримці Шумського Петрусенко поступила в Київський музично-драматичний інститут ім. М.В.Лисенка (навчалась в 1923-24, була протеже Панаса Карповича Саксаганського, який завжди називав її дочкою й улюбленою ученицею), та через складні сімейні обставини та брак коштів залишила його і стала професійною артисткою, фактично не маючи повноцінної музичної освіти.

    Вона працює в одній з українських мандрівних груп, але заповітною її мрією стає оперна сцена. Проте спроба ввійти до складу солістів Харківської опери закінчується невдачею: Харків тоді був столицею України, і в опері там працювало кілька зірок світового рівня – так що штат був заповнений. Її запрошують до Казанського оперного театру; вона погоджується і блискуче дебютує у партії Оксани в опері "Черевички" П.Чайковського.

    Теги віртуальна виставка Петрусенко український соловейко

    Go to top