Календар подій

130 років від дня народження Георгія Івановича Нарбута (1866 – 1920), українського графіка

 Георгій (Юрій) Іванович Нарбут— український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

 Народився 25 лютого 1886 року, на хуторі Нарбутівці біля Глухова (зараз Сумської області) успадкованому від предків-козаків. Батько належав до давнього дворянського роду і був людиною освіченою.

 Бажання малювати пробудилося у Георгія з раннього дитинства. А ще хлопець вирізував з обгорткового паперу різні силуети і наклеював їх на картон. З десяти років Нарбут навчався у Глухівській гімназії. Початкову художню освіту здобув самотужки. Нарбут захопився копіюванням шрифтів, вивченням історії України, міста Глухова, цікавився генеалогіями, гербами, архівними документами. Незабаром графічні вправи здобули визнання спочатку на сільськогосподарській виставці у Глухові, а напередодні випуску з гімназії — у Петербурзі, де надрукували його малюнок "Герб Москви", вважаючи твором зрілого майстра.

 В 1906–1917 рр. жив у Петербурзі. Деякий час вчився в І. Білібіна і М. Добужинського. У 1909 р. удосконалював майстерність у Мюнхені, в школі Холлоші. Після повернення до Петербурга став членом мистецького об'єднання «Світ мистецтва». У 1910–1912 рр. працював над ілюстраціями до казок Ганса Крістіана Андерсена, байок І. Крилова, народних казок.

 Як чудовий знавець українського стародавнього мистецтва і геральдики, Нарбут виконав безліч гербів. Продуктивність Нарбута в 1914—1917 рр. була надзвичайна. Протягом 1917 р. він виконав 15 аркушів до "Української абетки", які можна назвати певним підсумком його попередніх пошуків. На основі шрифтів стародрукованих книг Нарбут створив новий український шрифт, який згодом назвали "нарбутівським". У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.

 У березні 1917 р. Нарбут переїхав до Києва. Разом із М. Бойчуком, О. Мурашком, М. Бурачеком, братами Кричевськими був обраний до складу професорів Української академії мистецтв. Очолив графічну майстерню. Був головою комісії з організації музею Б. І. та В. М. Ханенків. В цей період Нарбут виконав цикл державних паперів, крім марок він розробляв, банкноти, грамоти, листівки. Георгій Нарбут розробив проекти Державного Герба і Печатки Української держави. 18 липня 1918 р. гетьман Скоропадський затвердив спроектовану Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Георгій Нарбут є оформлювачем банкнот української гривні доби УНР.

 Помер від тифу 23 травня 1920 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

 Як зазначав дослідник його творчості П. Білецький, сама природа дала Нарбутові все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, точні, чутливі руки, виняткову пам'ять (завдяки якій художник безпомилково відтворював через роки раз побачений орнамент), рідкісну працездатність, спокійну вдачу і дисциплінованість. Як художник він сформувався у Петербурзі, а прибувши до Києва, заклав підвалини нової школи української книжкової графіки.

 Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності.

Наші контакти

 

Go to top