Календар подій

Всесвітній день в’язання на публіці

 Всесвітній день в'язання на публіці (англ. World Wide Knit in Public Day) – це неформальне міжнародне свято, яке відзначається щорічно в другу суботу червня. Його засновницею стала парижанка Даніель Лендес, яка в 2005 році вирішила розвіяти нудьгу та організувала в Парижі акцію в’язання в публічному місці. В акції з'явилася своя емблема, на якій зображено дві в'язальні спиці на тлі карти Європи. 

 З часом публічним в'язанням захопилися не тільки француженки, але й мешканки інших країн (свято проводиться, наприклад, в США, Англії, Швеції, Франції, Фінляндії, Норвегії, Ірландії, Естонії, Китаї, Австралії, Південній Африці та в багатьох інших країнах. У 2005 році налічувалося близько 25 локальних подій по всьому світу. У 2006 році налічувалося близько 70 таких заходів. У 2007 було зареєстровано майже 200. Сьогодні це свято проводиться більш ніж в 350 містах світу, тобто скрізь, де є любителі в'язання.  

 Учасники дізнаються про майбутнє свято заздалегідь, з оголошень чи інтернету. Місця офіційних зборів публікуються на сайті wwkipday.com, але в багатьох містах свято організовується просто за допомогою соціальних мереж. Проходить свято незвично, але цілком у відповідності зі своєю назвою: всі, хто любить в'язати спицями чи гачком, збираються в якому-небудь громадському місці — в парку, в сквері, в кафе — і віддаються своєму улюбленому заняттю. У заході можуть брати участь навіть ті, хто в'язати не вміє – адже часто тут же влаштовуються майстер-класи і навчальні уроки.

 Іноді свято любителів в'язання організують магазини, торгуючі пряжею і товарами для рукоділля, або вони можуть виступати спонсорами у цьому святі. В такому випадку для того, щоб подія стала цікавіше, проводяться конкурси, покази моди, виставки, для кращих учасників передбачені призи і подарунки. Кожен може показати свої вміння та таланти, розкрити свій потенціал. 

 Ніхто точно не знає, скільки в’язанню років, але вважається, що воно не настільки старе, як ткацтво. Історики вважають, що в’язання — це порівняно недавній винахід, так як давніх легенд про це ремесло немає. Навпаки, про те, що ткацтво народилося давно, свідчать міфи про Арахне, Нефтіди або Аматерасу. Імен древніх богів і богинь, пов’язаних з в’язанням не існує.

  • Вважається, що в’язання було винайдено арабами, а від них хрестоносці перенесли його в Іспанію. Слово «в’язати» з’явилося в англійській мові тільки в XIII столітті.

  • У самих ранніх способах в’язання кочівниками пустель Північної Африки використовувалися округлі або довгі вузькі рамки, на які як на бобіни намотувалися нитки прядіння. Історики не знають точно, коли закінчилося рамкове в’язання і люди перейшли на в’язальні гачки.

  • Одним з перших зразків стародавнього в’язання, яке здійснювалося за допомогою двох паличок, протягаючі петлі через петлі, була пара бавовняних шкарпеток, вироблена в Єгипті на початку першого тисячоліття нашої ери. У багато таких шкарпеток вплітався khufic (декоративний арабська знак) — благословення, символ відлякування зла або і те, і інше.

  • В’язання належить до текстильної техніки, зразки якої – кручені нитки, глиняні пряслиця, частини дерев’яних веретен періоду Трипільської культури (епоха енеоліту: V-ІVтис. до н. е. – ІІІ тис. до н. е.) – було віднайдено на теренах давньої України.

  • В’язання спочатку було виключно чоловічим заняттям.

  • В’язання з’явилося в Англії в XIII столітті, коли цим способом вироблялися повстяні головні убори для солдатів і матросів. Проте, в’язання не стало популярним методом створення інших частин форменого одягу, так як виробництво сталевих спиць було дорогим і складним задоволенням.

  • Перші чотири або п’ять століть розвитку в’язання основними матеріалами для роботи були шовк і бавовна, а не шерсть.

  • У 1566 році шведський король Ерік мав 27 пар в’язаних шкарпеток з Іспанії. Кожна пара коштувала річній платні його камердинера.

  • Королева Вікторія була просунутою в’язальницею до самої своєї смерті. Дійсно, в її правління (1837-1901) всі види рукоділля отримали розвиток, включаючи в’язання, яке призвело до розквіту виробництва в країні овечої вовни.

  • В’язальна машина була винайдена в 1859 році (за часів правління королеви Єлизавети) священиком Вільямом Лі.

  • Девід Бебкок потрапив до книги рекордів Гіннеса після участі в в’язальному марафоні, який тривав 5 годин, 48 хвилин і 27 секунд. За цей час віртуоз в’язання пов’язав шарф майже в 3,5 метра завдовжки. Він побив попередній рекорд, встановлений британкою Сьюзі Ньюер. Щоб рекорд був зарахований, змагаючимся не можна було в’язати більше шести годин.

  • Світовою рекордсменкою за швидкістю в’язання вважається Міріам Тегелс з Нідерландів. Вона може зв’язати 118 петель за хвилину.

  • Британії з’явився в’язаний готельний номер. Дизайнер Кейт Дженкінс повністю віддекорувала одномісний номер в готелі "Pelirocco" в Брайтоні в'язаними виробами власної роботи - починаючи від шпалер і закінчуючи тарілкою з сніданком і тюбиком зубної пасти. На все це 40-річна британка витратила один місяць і 5 кг пряжі. За допомогою двох асистенток вона зв'язала вазу з квітами, штори та покривало з ниток 100 різних кольорів. Телефон, абажур, чайник і чашку вона покрила в'язкою гачком, на стіни розвісила картини з в'язаними натюрмортами і наклеїла фотошпалери з малюнком великої лицьовій в'язки. Незайманою залишилася тільки ванна, щоб не допустити запотівання сантехніки.

  • Британський дизайнер текстилю Claire-Anne O'Brien натхненна трикотажем і використовує його у великих масштабах для виробництва стільців сучасного зразка. В'язані стільці були виставлені на Designersblock в Лондоні у вересні 2011 року.
    Британське шерстянное крісло було виставлено на британському тижні Шерсті в жовтні 2011 року і зв'язане в Роуен з пряжі британської породи овець.

 Англійський учений психолог Емілі Холмс після проведених досліджень зробила висновок, що в'язання вберігає людину від стресів, цієї підступної хвороби сучасного світу.

 Якщо серйозно говорити про здоров'я, то лікарі рекомендують людям, схильним до гіпертонії, нервових розладів, серцевих захворювань, атеросклерозу, хвороби нирок, порушення обміну речовин і багатьом інших недуг, освоїти в'язання спицями.

 Позитивний ефект від в'язання спицями пояснюється просто: коли людина зайнята улюбленою справою, вона ні на що не відволікається, вона вся у процесі в'язання. Нерви заспокоюються, організм приходить в гармонію, всі системи працюють ритмічно, їх функції відновлюються. Тоді й лікарі не потрібні.

Наші контакти

 

Go to top