Календар подій

135 років від дня народження Мелентія Омеляновича Кічури (1881—1939), українського поета, мовознавця

 Мелетій Кічура (псевдоніми та криптоніми — Зеновій; К. М. О., М. К.)— український правник, письменник, літературний критик, перекладач.

 Жертва сталінського терору.

 Народився в сім'ї священика. Освіта: гімназія у Львові, правничі факультети Віденського і Львівського університетів.

 У серпні 1914 року Мелетія Кічуру мобілізували в австрійську армію. Воював на Галицькому фронті, потрапив у російський полон і був вивезений у Сибір.

 З 1918 року жив у Києві, працював завідувачем канцелярії Української академії мистецтв, викладав німецьку мову в Художньому інституті. Належав до літературного об'єднання «Західна Україна», від 1930 року був редактором його журналу під однойменною назвою. Також відредагував альманах «Руку братам» (1928).

 М. Кічура — автор збірок поезій, літературознавчих статей, рецензій, нарисів про українських письменників.

 Перекладав українською мовою твори Шарля Бодлера, Юліуша Словацького, Фрідріха Шіллера й інших, німецькою мовою — поезії Лесі Українки, Тараса Шевченка.

 У 1933 році Кічуру за сфабрикованим звинуваченням заарештували органи ДПУ. До останнього часу вважали, що Кічура загинув у 1939 році, але тернопільський краєзнавець Єфрем Гасай віднайшов архівну довідку, завдяки якій остаточно з'ясовано, що Мелетій Омелянович Кічура помер 3 березня 1938 року у місцях позбавлення волі.

 Реабілітований посмертно.

Твори

  • Кічура М. [Поезія] // Молода муза: Антологія західноукраїнської поезії поч. XX століття. — К., 1989. — С. 222 — 253.
  • Кічура М. «О чиста кринице…»: [Вірші] // Вільне життя. — 1991. — 7 берез.
  • Кічура М. [Поезії] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 23 — 24.

2 (1)
2 (2)

Наші контакти

 

Go to top