Календар подій

135 років від дня народженням Елеонори Фарджон (1881—1965), англійської письменниці-казкарки

 Елеанор Фарджон - це визнана, улюблена і вшанована високими нагородами англійська дитяча письменниця.

 Елеанор писала вірші, розповіді та повісті, притчі та міраклі, пісенні тексти до оперним спектаклів для дітей, але головним у її творчості були казки. Також на її рахунку ряд сатиричних оповідань для дорослих.

 Елеанор Фарджон народилася в Англії 13 лютого 1881. Лондонський будинок її батька, популярного романіста Бенджаміна Фарджона, у якому виросла Елінор зі своїми трьома братами, завжди був споснений веселощами та музикою. А ще в ньому панувало безмежне поклоніння Книзі: «Не читати було так само дивно, як не бути одягненим, — згадувала письменниця. — Нам здавалося, що жити без одягу було б природніше, ніж без книг».

 Елеанор (в дитинстві її називали Неллі) дуже рано почала складати вірші, казки, перекладала біблійні сюжети й давньогрецькі міфи.

 Коли їй було 22 роки, помер батько, а разом з його смертю з’явилися й фінансові проблеми. Література із суцільного задоволення перетворилася для Фарджон на можливість заробляти на життя. Перша самостійна книга письменниці, збірка віршів "Дитячі пісеньки старого Лондона" була видана в 1916. Вірші відома казкарка писала все життя.

 Широку популярність в Радянсьому Союзі Елінор Фанджон отримала завдяки перекладам її казок "Сьома принцеса" і "Хочу луну" (переклади Ольги Варшавер, Ніни Демурової та ін.)

 В 1956 році за рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО (IBBY) Е.Фарджон стала першим лауреатом премії імені Ганса Християна Андерсена, яку присуджують раз на два роки за кращі дитячі книги. Цю нагороду неофіційно називають дитячою "Нобелівською премією". Золоту медаль із профілем ленендарного казкаря письменниця отримала тоді, коли їй було 75 років.

 Вона була найулюбленішою письменницею дітей, тож не дивно, що саме Елінор присудили першу премію. Елеанор Фарнджон протягом півстоліття було написано стільки казок, що 1955 року письменниця, зібравши найкращі з них, випустила збірку «Маленька бібліотека», відразу відзначену трьома літературними нагородами: Міжнародною премією за кращу дитячу книгу імені Г. К. Андерсена, медаллю Карнегі за кращу британську книгу року й американською премією «Поличка Льюїса Керолла».

 Невисока, в окулярах, Елеанор Фарджон любила куховарити, доглядати за квітами, а ще їй вдалося виростити 127 кошенят — саме такою доброю чарівницею її уявляють теперішні діти. І кожному з них вона дарує своє серце, бо вважала, що для всіх «кожна дитина з безневинними очима може здатися Божественною Дитиною».

 Елеанор Фарджон померла на батьківщині, 5 червня 1965, на 85-му році життя.

Бібліографія:

Пан-поклонение и другие стихотворения (1908)
Душа Коль Никон (1914)
Артур Рэкхем: Мастер на дому (1914)
Цыган и имбирь (1920)
Мартин Пиппин в яблоневом саду (1921)
Верная Дженни голубь и другие сказки (1925)
Могучие мужи: Ахиллес, чтобы Юлий Цезарь, Беовульф, чтобы Гарольд (1925)
Орехи и мая (1925)
Верная Дженни голубь и другие сказки (1925)
Пип-Шоу, Итальянский (1926)
Калейдоскоп (1928)
Сказка о том Колюшка (1929)
Сказки Чосер: кентерберийские рассказы Сделано в прозе (1930)
Сказки старой Нянюшки (1931)
Ярмарка Святого Иакова: в «фантазия» (1932)
Перкин с Коробейником (1932)
Джим в угол и другие рассказы (1934)
Питомник в девяностые годы (1935) (автобиография)
Колибри: Роман (1936)
Десять Святых (1936)
Мартин Пиппин на лугу (1937)
Чудеса. Геродот (1937)
Одной ногой в волшебной стране: шестнадцать сказок (1938)
Короли и королевы (1940) (стихи, написанные с её братом Гербертом Фарджоном)
Новая книга дней (1941)
Храбрая Старушка (1941)
Хрустальная туфелька (1944) (пьеса)
Ариадны и быка (1945)
Серебро Кроншнепа (1949) (пьеса)
Маленький Bookroom (1955)
Хрустальный башмачок (1955) (новеллизации)
Эдвард Томас: За Последние Четыре Года (1958) 

Наші контакти

 

Go to top