Вадим Дмитрович Крищенко — український поет-пісняр. Автор понад 50 поетичних збірок та близько 1000 пісень.

Вадим Крищенко народився 1 квітня 1935 року в Житомирі. Дитинство провів у селі Глибочок Баранівського району, де сформувалася його любов до рідної землі, що відобразилося в його творчості.

Після повернення батька з фронту сім'я оселилася в Житомирі. Вадим закінчив середню школу № 23, де в 2011 році було відкрито музей, присвячений його творчості. У 14 років втратив матір, чий світлий образ проходить через усю його поезію.

Писати вірші почав ще в шкільні роки. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відвідував літературну студію під керівництвом Юрія Мушкетика, де старостою був Василь Симоненко. Після закінчення університету працював журналістом.

Перша поетична збірка «Тепла прорість» вийшла у 1963 році. Згодом опублікував понад 55 збірок та написав близько 1000 пісень у співпраці з такими композиторами, як Геннадій Татарченко, Олександр Злотник, Ігор Поклад, Олександр Морозов та іншими.

Найвідоміші пісні: «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Одна-єдина», «Хай щастить вам, люди добрі», «Родина», «Десять Господніх заповідей», «Молитва», «Хай береже усіх Господня сила», «Благослови», «Бути українцем», «Україна», «Україно, пам'ятай героїв», «Білі нарциси», «Берег любові», «Отчий край», «Лебеді кохання».

Окремий цикл пісень поет присвятив рідному місту Києву, в якому мешкає більше 70 років: «Київ, Києве мій», «Благословенний Києве», «Київ - доля моя», «Київ і кияни», «Голосіївський вальс», «Голосіївська зоря», «Мій Шевченківський район» та інші. Вадим Крищенко неодноразово ставав переможцем конкурсу сучасної української пісні «Пісенний вернісаж», який щорічно проводиться в Національному палаці «Україна».

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, повним комплектом ордена «За заслуги», орденом Трудового Червоного Прапора та іншими державними і церковними відзнаками. Заслужений діяч мистецтв України (1995 р.), народний артист України (2008 р.), заслужений працівник культури (1985 р.), член Національної спілки письменників України (1972 р.), лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, імені Андрія Малишка, імені Дмитра Луценка «Осіннє золото», Богдана Хмельницького (2019 р.), імені Володимира Сосюри (2021 р.).

2024 р. визнано «Золотим письменником України» та нагороджено премією «Благовіст» Національної Спілки письменників України за збірку поезій про війну.

Вадим Крищенко продовжує активно працювати, роблячи значний внесок у розвиток української культури та мистецтва.