Великдень – Великий день – це тисячолітня назва свята, яка тепер означає велике християнське свято Воскресіння Ісуса Христа. Вважається найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям. У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества.

У цей день ми йдемо до церкви і повертаємось додому з великою радістю, несучи кошик «свяченого». Усі вітають одне одного словами: «Христос Воскрес!», «Воїстину Воскрес!». Родина урочисто сідає за стіл, починаються розговіни, а з ними незмінні Великодні обряди.

Великдень – це давнє свято весни, весняного сонця та природи, що відроджувалась після довгого сну. Свято цілковитої перемоги весни над зимою. Перемоги життя над смертю, свято подружньої любові та злагоди в родині.

Можливо це стане відкриттям, але задовго до християнізації Русі волхви на Великдень ходили від хати до хати і сповіщали всіх: «Радуйтесь, син Божий воскрес!».

Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов`ян, воскресає Бог життя – Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь.

Великдень наші пращури визначали за днем весняного рівнодення. За православним церковним календарем рівнодення завжди припадає на 21 березня, хоча справжнє астрономічне рівнодення відбувається у період між 17-19 березня. До цього дня випікали коровай (сучасна паска) та посипали пшоном, що символізує народження і повноту життя. Обов`язковим атрибутом свята, що розповсюдилося по всьому світу, є писанка.  А символіка писанки з її «кривульками», «безконечниками», «деревами життя», «пташками» та ін. відображує багатство світосприйняття наших предків.

Великодні свята тривають упродовж двох тижнів. Починаються вони ще в період посту Вербної неділі, наступне свято -  Великдень, і завершуються  проводами покійних – Радовницею. У язичницьку пору Великдень був одночасно й святом Нового року.

Наші пращури вірили, що у Великодньому світлі їхні душі стають безсмертними, а всілякі дідьки  в цей день втрачають свою силу. 

Християнський Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.

Старші люди кажуть, що того дня, як воскрес Христос, сонце з радості не заходило і день був великим-превеликим, тому й назвали його Великдень. Інші люди кажуть, що в той час, коли Христос родився, дуже світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім скласти докупи, щоб був один тодішній. Тоді, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу увечері. А як розіп'яли Христа, - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота у церкві розчинені навстіж сім днів, на згадку про ті довгі дні. Ось чому день Воскресіння і називається великим.

Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — «Великий День».

Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що «Христос воскрес!», а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину воскрес!».  Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали  освячення обрядових пасхальних страв: пасок крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися. Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль.

Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Дiвчата вмивалися водою, в яку занурювали крашанки, щоб бути завжди рум'яними. За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Існувало повiр'я, що Великодньої ночi не можна вкриватись ковдрою, бо нечиста сила присниться.

Після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень.

Великдень — це також час поминання покійних. Великодні свята закінчуються поминанням мертвих. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.

Прикмети на Великдень:

• Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
• Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
• Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон. 
• Світлі і радісні дні Христового Воскресіння знову прийшли на землю України.

 

Ми щиро вітаємо всіх з Великодніми святами. Нехай вони принесуть в кожну оселю добро та щастя, а господня ласка Вас зігріває і навчає щастя. Христос Воскрес!

 

Великодні дзвони

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку як усмішку підносить,

«Христос Воскрес!»

«Воістину Воскрес!»

Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч він помер з любов`ю до народу,

Із гробу встав, у величі воскрес.

Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

Христо Воскрес! Радійте нині, люди!

Сповнилося найбільше із чудес,

Пропала тьма, і сонце правди світить.

«Христос Воскрес!»

«Воістину Воскрес!».