Лідія Сильвестрівна Крушельницька — українська акторка, співачка (сопрано), режисерка, театральна діячка.

Лідія Сильвестрівна Крушельницька народилася 10 травня 1915 року в селищі Кути (нині Косівський район Івано-Франківської області). Її батько, Сильвестр Каратницький, був суддею, і коли Лідії виповнилося 13 років, родина переїхала до Станіславова (тепер Івано-Франківськ). Там вона навчалася у «Рідній школі» та філії Львівського вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка. У 15 років організувала дівочий хор, з яким виступала на різних заходах.

Згодом Лідія продовжила навчання у Консерваторії імені С. Монюшка в Станіславі (1937 р.) та Львівській консерваторії (1939 р.).

Дебютувала на сцені Львівського оперного театру у 1938 році. Під час Другої світової війни, у 1944 році, емігрувала до Австрії, де у Відні продовжила навчання вокалу у П. Зінґер-Буріан. Від 1945 року була солісткою чоловічого хору «Муза». У 1946–1947 роках брала уроки у С. Сальватті в Літній академії Моцарта в Зальцбурзі.

У 1949 році емігрувала до США. З 1950 по 1965 рік була акторкою Театру-студії Йосипа Гірняка та Олімпії Добровольської в Нью-Йорку. Від 1965 року очолювала та була режисеркою Студії мистецтва слова, де здійснила низку постановок за творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та Ліни Костенко.

За свій внесок у розвиток українського мистецтва Лідія Крушельницька була удостоєна звання Заслуженого діяча мистецтв України у 2002 році та нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня у 2007 році.

Основні вистави: «Лісова пісня», «Триптих», «Казка старого млина», «Псалми Дави­дові», «Великий льох», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Склянка води», «Іван Вишенський», «Чорна Пантера та Білий Ведмідь», «Троянові діти», «Слуга двох панів», «Ярослав Муд­рий», «Патетична соната».

Померла 4 березня 2009 року в Нью-Йорку. Її життя та творчість залишили глибокий слід у серцях шанувальників українського театру та музики.

Лідія мала красивий голос — сопрано, завдяки якому виконувала оперні партії. Вона також багато грала в театрі, ставила вистави як режисерка та вчила молодих акторів. Її талант і любов до мистецтва допомогли зробити українську культуру відомою далеко за межами країни.