Софія Атанасівна Окуневська-Морачевська – українська письменниця, педагогиня, активістка жіночого руху, перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині, громадсько-культурна діячка.

Софія Атанасівна Окуневська-Морачевська народилася 12 травня 1865 року в селі Довжанка (нині Тернопільський район, Україна). Походила з інтелігентної родини: батько - греко-католицький священник Атанас Окуневський. З дитинства цікавилася літературою, мовами, природничими науками.

Закінчила дівочу школу у Львові та навчалася у приватних освітніх закладах. У 1891 році стала першою українкою, яка здобула диплом доктора медицини в Цюрихському університеті (Швейцарія). Після здобуття диплома медички повернулася до Галичини. Тоді ж дебютувала в літературі — у першому жіночому альманаху «Перший вінок» вона під псевдо Єрина опублікувала оповідання з міського життя «Пісок. Пісок!», а також розвідку «Родинна неволя в піснях і обрядах весільних».

Працювала лікаркою у Львові, Золочеві, Коломиї, пізніше — знову у Львові. Лікувала жінок і дітей, часто надавала медичну допомогу бідним безкоштовно. Була серед перших, хто говорив про гігієну, охорону материнства, просвітницьку роль медицини.

Активно виступала за права жінок на освіту та професії, брала участь у зібраннях жіночих товариств. Була членкинею «Товариства руських жінок», авторкою численних статей і лекцій про емансипацію. Закликала жінок бути активними в культурному та соціальному житті.

Першою в Галичині і Австро-Угорщині почала використовувати променеву терапію в боротьбі з онкологією. Уперше в Західній Україні організувала курси для сестер милосердя, курси акушерок, співініціювала створення першої лікарської профспілки. Уклала словник української медичної термінології. Перша гінекологиня в Галичині, відкрила власну лікарську практику, поміж того практикувала у Львові, Швейцарії, Чехії, австрійських таборах Першої світової.

Писала статті, публікувалася в тогочасній пресі. Авторка оповідань, есе, науково-популярних матеріалів з медицини й виховання.

Померла 24 лютого 1926 року у Львові.

Софія Окуневська-Морачевська стала символом жіночої емансипації, професійної гідності та гуманізму в медицині. Її діяльність сприяла прориву жінок у вищу освіту, науку та громадське життя у Східній Європі.