Тодось Осьмачка — український поет, прозаїк, перекладач, педагог і громадський діяч.

Тодось Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в селі Куцівка на Черкащині в багатодітній селянській родині. Його батько, Степан Осьмачка, працював у маєтку поміщика Терещенка, а згодом здобув фах ветеринара. Тодось почав навчання у церковно-приходській школі у 9 років, а з 1907 року продовжив освіту в земській школі сусіднього села Матусів, яку закінчив у 1911 році. У 1915 році склав іспит на звання земського вчителя в Першій київській гімназії та розпочав педагогічну діяльність у селі Білозір’я на Смілянщині.

У 1916 році був мобілізований до царської армії. Під час служби написав поему «Думи солдата», за яку був відданий під військово-політичний суд. Звільнений після революції 1917 року. За деякими даними, у 1917–1919 роках воював у частинах «чорних запорожців» армії УНР.

У 1920 році працював інструктором з підготовки працівників освіти. У 1921 році вступив до Київського інституту народної освіти, але не завершив навчання. У 1922 році вийшла його перша збірка поезій «Круча». Був членом літературних об'єднань АСПИС та «Ланка» (пізніше МАРС), до яких входили такі письменники, як Григорій Косинка, Валеріан Підмогильний, Євген Плужник та інші.

У 1930-х роках зазнав переслідувань радянської влади, був неодноразово арештований і піддавався примусовому психіатричному лікуванню. У 1942 році емігрував до Львова, а згодом — до Німеччини. У 1949 році переїхав до США, де продовжив літературну діяльність.

Творчість Осьмачки відзначається символізмом, експресіонізмом та неоромантизмом. Його поезія глибоко національна, зосереджена на українських народних традиціях та етнографії.

Осьмачка Тодось Степанович — автор збірок «Круча» (1922 р.), «Скитські вогні» (1925 р.), «Клекіт» (1929 р.), «Сучасникам» (1943 р.). Видав книжки «Поет» (1947 р., 1954 р.), «Китиці часу» (1953 р.), «Із-під світу» (1954 р.); три епічні прозові твори: «Старший боярин» (1946 р.), «План до двору» (1951 р.), «Ротонда душогубців» (1956 р.).

Помер 7 вересня 1962 року в США. Його творчість залишила значний слід в українській літературі та культурі, ставши символом незламності духу та боротьби за національну ідентичність.