Еміль Верхарн — бельгійський поет, драматург, критик.

Еміль Верхарн народився 21 травня 1855 р. у франкомовній частині Бельгії. Освіту здобував у коледжі єзуїтів, а згодом вивчав право в Левенському університеті, однак швидко зрозумів, що його покликання — література.

У 1881 році він почав публікувати критичні статті в престижних журналах і літературну поезію. Його ранні вірші були тісно пов’язані з імпресіонізмом, а згодом він став одним із провідних поетів-символістів Європи.

У 1883 році опублікував першу поетичну збірку «Фламандки», натхненну роботами фламандських художників. Хоча збірка викликала захоплення в авангардних колах, вона спричинила скандал на його малій батьківщині, і його батьки навіть намагалися викупити весь тираж для знищення .

Після невдачі наступної збірки «Монахи» (1886 р.) та проблем зі здоров'ям Верхарн пережив глибоку внутрішню кризу, результатом якої стала так звана «трагедійна трилогія»: «Вечори» (1887 р.), «Розгроми» (1888 р.) та «Чорні смолоскипи» (1890 р.). У цих творах поет вперше серйозно звернувся до символізму та містицизму .

24 серпня 1891 року Верхарн одружився з Мартою Массен, талановитою художницею-акварелісткою. Їй він присвятив ліричну трилогію: «Ранні години» (1891 р.), «Пополудні години» (1905 р.) та «Вечірні години» (1911 р.).

У 1898 році Верхарн переїхав до Франції,  активно подорожував Європою з лекціями. Його поезія здобула світове визнання, твори були перекладені більш ніж на 20 мов. З початком Першої світової війни Верхарн, глибоко вражений трагедією Бельгії, виїхав до Великобританії, де отримав почесні ступені від кількох університетів. У вигнанні опублікував збірку «Криваві крила війни», присвячену трагедії своєї країни.

27 листопада 1916 року Еміль Верхарн трагічно загинув на вокзалі в Руані: натовп витіснив його з перону під колеса поїзда.

Поезія Верхарна була популярна в Україні наприкінці XIX та на початку XX століття. У 1922 році в українському перекладі видано «Поезії», згодом — «Поеми» Верхарна. Українською мовою його вірші перекладали Микола Терещенко та Микола Зеров. Верхарн мав великий вплив на поетів у Франції, Бельгії та інших країнах. Його твори перекладали на багато мов.