Єшкілєв Володимир Львович — український прозаїк, есеїст, кінодраматург, сценарист. Один із найяскравіших представників сучасної української інтелектуальної прози. Відомий як автор творів у жанрах фантастики, містики, філософської прози та есеїстики.

Єшкілєв Володимир Львович народився 23 травня 1965 р. в Івано-Франківську. Закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер— Прикарпатський університет імені Василя Стефаника). У 1988—1998 рр. працював учителем історії і правознавства та викладачем Західно-українського економіко-правничого університету.

Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. Його твори поєднують глибокі філософські ідеї з напруженим сюжетом, культурологічними алюзіями, міфотворчістю та містикою.

В. Єшкілєв відомий читачам за такими творами, як «Адепт», «Пафос», «Патерн», «Тінь попередника», «Гніздо», «Усі кути трикутника», «Богиня і Консультант», «Втеча майстра Пінзеля», «Фаренгольд», «Імператор повені» та їн.

З 2018 р. активно займається кінодраматургією. Єшкілєв є автором кіносценаріїв та кінодраматургії, а також публіцистичних текстів на теми філософії, релігії, культури, геополітики. Деякі з його творів були екранізовані або готуються до екранізації. Член Асоціації українських письменників (з 1997 р.), Національної спілки письменників України (з 2012 р.).

Був учасником літературного об'єднання «Станіславський феномен», що об'єднувало таких авторів, як Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Іван Ципердюк тощо. Редагував низку журналів, зокрема «Поступ», «Парадигма», «Тексти».

Єшкілєв — один із небагатьох українських авторів, хто поєднує езотеричну думку, постмодерний наратив та історичну проблематику в одному творі. Його тексти часто наповнені алюзіями на гностицизм, алхімію, християнські єресі, таємні товариства, трансцендентне пізнання. Володимир Єшкілєв позиціонує себе не просто як письменник, а як інтелектуальний практик — людина, що намагається синтезувати знання з філософії, містики й мистецтва у власній творчості.

Автор проєкту «ГіперХімера» — культурного концепту, який межує між літературним, філософським і релігієзнавчим дискурсом. Лауреат кількох літературних премій, зокрема премії ім. Богдана-Ігоря Антонича.

Його творчість високо оцінюють як в Україні, так і за кордоном, особливо серед поціновувачів інтелектуальної літератури.