Ольга Миколаївна Довгоп’ят — українська поетеса, педагогиня і громадська діячка, яка зробила вагомий внесок у розвиток літературного та освітнього життя Київщини.

Ольга Миколаївна Довгоп’ят народилася 24 травня 1955 року в селищі Козин Обухівського району Київської області. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1978 році.

Ольга Довгоп’ят — авторка низки поетичних збірок, серед яких: «Я вас запрошую на каву» (1997 р.), «Вітер серця» (1998 р.), «Наш веселий диво-клас» (2000 р.) — вірші для дітей, «Стеблинка миті» (2003 р.), «Бринить осіння мелодія» (2005 р.), «Синій смуток» (2008 р.), книга про історію селища Козин — «Квітуй, Козин, моя земля…» (2010 р.) та ін.

Її поезія вирізняється глибокою любов’ю до рідного краю, дітей, гармонії людини і природи, родинного щастя та кохання.

З 1978 року Ольга Миколаївна працює вчителькою української мови та літератури в Козинській ЗОШ І–ІІІ ступенів. У 1980–1990 роках обіймала посаду секретаря виконкому Козинської селищної ради. З 2000 року — член Національної спілки письменників України.

Вона є керівницею літературної студії «Росинка», Наукового товариства учнів та філологічного відділення МАН. За її ініціативи у школі створено Музей літератури рідного краю, де зібрано історію української літератури та творчі доробки письменників Обухівщини.

Ольга Довгоп’ят — відмінник освіти України з 2000 року, вчитель-методист. Нагороджена двома Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (2005 р.), Почесною грамотою Київської обласної державної адміністрації (2005 р.), а також багатьма грамотами та подяками від освітніх установ різного рівня.