Сава Овсійович Голованівський — український письменник.

Сава Овсійович Голованівський народився 29 травня 1910 року в селі Єлизаветградка, нині смт Олександрівського району Кіровоградської області. Від ранніх років проявляв інтерес до літератури, почав писати вірші ще у школі. Після закінчення середньої школи навчався  в Одеському сільськогосподарському інституті, потім — в Харківському сільськогосподарському інституті. У студентські роки активно брав участь у літературному житті, публікувався в молодіжних журналах.

У 1930-х роках Сава Голованівський вже був визнаним поетом, а також займався перекладацькою діяльністю, популяризуючи твори інших народів серед українських читачів.

Під час Другої світової війни працював військовим кореспондентом. Його поезія цього періоду насичена патріотичними та героїчними мотивами. Після війни продовжив літературну діяльність, написав низку поем, віршів, драматичних творів, брав участь у літературному процесі й підтримував молодих письменників.

Упродовж шістдесяти років творчого шляху С. Голованівський видав понад три десятки збірок поезій та поем, працював також у жанрах прози, драматургії, публіцистики та художнього перекладу. Основні поетичні збірки С. Голованівського: «Одверто» (1929 р.), «Рапортую» (1931 р.), «Книга поем» (1932 р.), «Фронтовики» (1933 р.), «З листів про дорогу» (1940 р.), «Дорога» (1946 р.), «Близьке й далеке» (1948 р.), «Досвід» (1970 р.), «Біографія берези» (1974 р.), «Синій птах» (1980 р.), «Вічний вогонь» (1986 р.) та інші. У 1980 - 1983 роках вийшли вибрані твори С. Голованівського в трьох томах. Також письменник віддав данину плідній роботі упродовж всього життя в драматургії (п'єса «Смерть леді Грей» (1934 р.), «Сонячна сторона» (1955 р.), «Перший грім» (1957 р.), «Дальня луна» (1961 р.) на сучасну та історично-революційну тематику.

Помер 2 травня 1989 року.