Роберт Шуман — видатний німецький композитор-романтик, диригент, музичний критик та громадський діяч.

Роберт Шуман народився 8 червня 1810 року в місті Цвікау, Німеччина. Його батько був книговидавцем, тому Роберт з дитинства мав доступ до літератури та мистецтва. З ранніх років він захоплювався як музикою, так і поезією.

Спершу Шуман вступив до Лейпцизького університету вивчати право, але швидко зрозумів, що його справжнє покликання — музика. Він почав займатися фортепіанною грою під керівництвом Фрідріха Віка. Проте внаслідок невдалої спроби зміцнити техніку пальців (використовував спеціальний апарат) зазнав травми руки, що змусило його зосередитися на композиції.

У 1834 р. заснував одне з найвпливовіших музичних періодичних видань — «Новий музичний журнал» (Neue Zeitschrift für Musik), який протягом декількох років редагував і в якому регулярно публікував свої статті.

Шуман був майстром фортепіанної музики, камерних ансамблів, вокальних циклів і симфоній. Його музика відзначається емоційністю, глибиною, поетичністю.

Особливу увагу він приділяв написанню музичних творів для фортепіано. Найбільш визначними циклами є – «Метелики», «Варіації», «Карнавал», «Танці давідсбюдлеров», «Фантастичні п'єси». У 1838 році Шуман написав кілька справжніх шедеврів – «Новеллетти», «Дитячі сцени» і «Крейслеріана».

У 1840 році Шуман одружився з Кларою Вік — талановитою піаністкою, дочкою його вчителя. Вона підтримувала і виконувала його твори, водночас розвиваючи власну кар’єру. Їхній союз був глибоко інтелектуальним і емоційним. У роки шлюбу Шуман написав 140 пісень, ряд симфонічний творів – «Рай і Пері», «Реквієм та Меса», «Реквієм по Міньйон», сцени з твору «Фауст».

Шуман страждав на психічні розлади. У 1854 році після спроби самогубства його помістили до психіатричної лікарні поблизу Бонна. Помер 29 липня 1856 року у віці 46 років.

Роберт Шуман залишив глибокий слід в історії європейської музики як композитор-романтик, музичний критик і новатор у формі та виразі.