Олег Борисович Орленко — український поет.

Олег Борисович Орленко народився 26 червня 1945 року в Харкові. Значну частину життя працював на виробництві в Луганську. У поета відчувався гострий, полемічний стиль, поєднаний зі щирою ліричністю, що створювало ефект довірчої розмови з читачем.

Дебютував наприкінці 1960-х років у луганській газеті «Прапор Перемоги».

Головні збірки: «Цветочные поляны», «Шум дождя», «Правічний родовід», «Незагоєна рана», «Вогонь сторіч», «Алтарь зари», «Из мира желаний. Из мира любви», «Святовіра», «Примхи долі», «Эпоха голоса», «Шляхом Голгофи», «Ангел света», «Раздумье», «Вітровіння».

Деякі його вірші стали популярними піснями, як-от «Україно моя» та «У тебе врода особлива».

У 1997 році став членом НСПУ, активно брав участь у літературному житті Луганщини.

Його творчість згадується в альманахах:

• «Жайвори над Луганщиною» (2004 р.) — літературні портрети членів обласної організації НСПУ, ч.2.
• «Від серця до серця» (2007 р.) — літературне життя регіону.

Помер 25 травня 2008 року в Луганську.

Орленка відрізняє гостра думка, полемічність та інтимна ліричність. Він вів із читачем щиру, довірливу розмову, що й робило його поезію близькою багатьом. Його вклад у розвиток культури Луганщини — важливий, здобутки живуть у його творах та емоціях, які він передав у поезії.