Кудрицька Антоніна Миколаївна — українська журналістка, письменниця, фольклористка.

Кудрицька Антоніна Миколаївна народилась 27 червня 1885 року в селі Петрашівка (тепер Теплицький район, Вінницька область). Закінчила Київську єпархіальну жіночу школу та 1907 року Вищі жіночі педагогічні курси в Києві.  Працювала вчителькою, бібліотекаркою, завідувачкою клубу й кореспонденткою в Уманській газеті «Селянська правда». Працювала в Уманському краєзнавчому музеї.

Авторка оповідань, нарисів, віршів і фейлетонів, які публікувалися в періодичних виданнях: «Рада» (перший твір «Витанцювались» — 1911 р.), «Українська хата» (1912 р.), «Шлях» (1918 р.), «Плужанин».

У 1930 році вийшла збірка «Дочка молотобойця» — про революційні події 1917–1920 років і колективізацію.

Збирала народну творчість по всій Україні: 580 пісень (з нотами), 40 казок і байок, 20 легенд, 40 анекдотів, понад 600 прислів’їв і приказок, 50 загадок, 20 замовлянь тощо.

Її фольклорні записи увійшли до збірок: «Колядки та щедрівки» (1909 р.), журнал «Сяйво» (1914 р.), «Етнографічний вісник» (1927 р., 1930 р.), а також до багатомовної серії «Українська народна творчість». Архів зберігається в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Рильського НАНУ.

Жила останні роки у селі Будище, де померла у 1971 році.

Кудрицька Антоніна Миколаївна є однією з тих українських діячок, яка: поєднувала журналістику та художнє письмо з етнографічною діяльністю; системно збирала й зберігала фольклор, значною мірою оберігаючи культурну спадщину; творила в критичний історичний період (революція, громадянська війна, колективізація), що знайшло відображення у її творчості.