Юлій Петрович Шейніс — український художник-графік, живописець, ілюстратор, майстер естампу. Один із представників київської школи графіки другої половини ХХ століття, він поєднував традиції класичної європейської графіки з новаторськими ідеями модернізму.

Шейніс Юлій Петрович народився 9 липня 1935 року в місті Києві. Навчався у Київському художньому інституті, який закінчив у 1961 році. Його викладачами були знані майстри — Олександр Пащенко, Сергій Подерв’янський та Леонід Чичкан.

Після завершення навчання Шейніс активно включився в художнє життя. З 1962 року брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Його твори отримали визнання серед поціновувачів графіки як в Україні, так і за кордоном. Член Спілки художників України з 1967 року.

Помер у Києві у 2012 році. Його творчість і сьогодні зберігається в музейних та приватних колекціях.

Юлій Шейніс працював переважно у жанрах станкової графіки, естампу, ілюстрації, а також живопису. Його твори відзначаються глибоким змістом, символізмом, технічною досконалістю.

Основні напрями роботи:

• ілюстрації до поезій В. Брюсова (1968 р.), повістей «Ася», «Перше кохання» І. Тургенєва (1968 р.) та інші;
• серія літографій «Метал» (1961 р.), за мотивами поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (1964 р.), «На варті» (1966 р.), «Свято флоту» (1966 р.), «Альтернатива» (1990 р.);
• триптих «Народжена перемагати» (1965 р., у співавторстві з Г. Нечипоренком та М. Нечипоренко);
• серія естампів «Цирк» (1986 р.), «Час» (1987 р., за мотивами Х. Кортасара), «Я проти…» (1988 р.);
• «Поло на флоті» (1966 р.), «Місто над морем» (1967 р.), «Майстерність» (1971 р.), «Вітряний день на лузі» (1973 р.), «Загибель Орфея» (2002 р.).

Твори художника зберігаються у приватних колекціях в Україні та за її межами.

Юлій Шейніс залишив помітний слід у візуальній культурі України. Його мистецтво й надалі викликає зацікавлення у критиків, істориків мистецтва і молодих художників.