Еліас Канетті - австрійський письменник, драматург, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1981). Один із найвизначніших європейських інтелектуалів ХХ століття, Канетті досліджував феномен масової свідомості, природу влади та людську психіку.

Еліас Канетті народився 25 липня 1905 року в м. Русе в Князівстві Болгарія. Його рідною мовою була староіспанська (ладино), але з дитинства він вивчав і володів кількома європейськими мовами. Після смерті батька родина переїжджала з Болгарії до Великої Британії, Швейцарії, Німеччини та Австрії.

У Віденському університеті Канетті здобув докторський ступінь з хімії, але вже тоді повністю віддавав перевагу літературі та філософії.

Перший і єдиний роман Канетті — «Засліплення» — став видатним твором модерністської прози. У центрі сюжету — вчений-інтелектуал, що ізолюється від реальності та деградує внаслідок зіткнення зі світом насильства і хаосу. Цей роман приніс Канетті визнання серед європейської інтелігенції.

Найвідомішою філософською працею Канетті стала книга «Маса і влада», в якій автор досліджує психологію натовпу, природу колективної поведінки та владних структур. Книга стала результатом багаторічних спостережень і філософських роздумів.

У 1970–1980-х роках Канетті опублікував автобіографічну трилогію: «Врятований язик» (1977 р.), «З факелом у вусі» (1980 р.), «Переморгування» (1985 р.), де зображує своє дитинство, юність, духовне формування та культурне середовище Європи міжвоєнного періоду.

Також Канетті відомий як автор есеїв, драм, щоденників, афоризмів.

Після приходу до влади нацистів у 1938 році Канетті, як єврей, змушений був емігрувати до Великої Британії. Оселився в Лондоні, де прожив понад 30 років. У 1970-х роках переїхав до Швейцарії, де мешкав до кінця життя.

У 1981 році Канетті був удостоєний Нобелівської премії з літератури «за твори, позначені широким інтелектуальним горизонтом, багатством ідей і художньою силою». Особливо була відзначена праця «Маса і влада», що стала новаторською в гуманітарних науках.

Канетті помер 14 серпня 1994 року в Цюриху. Його творчість залишається актуальною донині, особливо в контексті аналізу масових рухів, диктатур і психології влади.