Карл Густав Юнг — швейцарський психоаналітик, психолог, філософ культури, родоначальник аналітичної психології. Один із найвпливовіших мислителів ХХ століття, який поєднав науку, міфологію, релігію та глибинну психологію в унікальну філософсько-психологічну систему.

Карл Юнг народився 6 липня 1875 р. в родині протестантського пастора. Його дитинство пройшло у релігійній атмосфері, але з ранніх років він цікавився не лише богослов’ям, а й філософією, біологією, психологією та окультизмом.

Вивчав медицину в університетах Базеля (1895—1900 роки) і Цюриха (1902 рік). Його докторська дисертація «Психологія і патологія так званих окультних явищ» (1902 р.) вже відображала його інтерес до межових станів людської психіки.

На початку XX століття Юнг познайомився з ідеями Зиґмунда Фройда. У 1907 році відбулася їхня знаменита зустріч у Відні, що тривала понад 13 годин. Фройд вважав Юнга своїм духовним спадкоємцем, а Юнг став першим президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації.

Проте згодом між ними виникли розбіжності. Юнг не погоджувався з фрейдистським наголосом на сексуальності як головному чиннику психіки. У 1913 році відбувся остаточний розрив з Фройдом. Цей період став кризовим у житті Юнга — його називали «ніччю душі», коли він пережив низку глибоких внутрішніх видінь і сновидінь, які лягли в основу його майбутньої теорії.

Після розриву з Фройдом Юнг створив аналітичну психологію — напрям у глибинній психології, що підкреслює:

• архетипи — універсальні образи, що існують у колективному несвідомому (наприклад: Мати, Герой, Тінь, Мудрець);
• колективне несвідоме — глибинний шар психіки, спільний для всього людства;
• індивідуація — процес самореалізації особистості через інтеграцію свідомого й несвідомого;
• типологія особистості — поділ людей на інтровертів та екстравертів, а також чотири основні функції: мислення, відчуття, інтуїція, емоція.

Юнг вважав психіку тісно пов’язаною з міфами, релігією, мистецтвом і культурною спадщиною людства. Він вивчав алхімію, східну філософію, гностицизм, мандали та сни, намагаючись знайти спільне коріння символів у всіх культурах. Значно поглибив і розширив уявлення про несвідоме. Нині широку популярність має його система психологічних типів.

Його інтерес до містичних аспектів буття часто критикували академічні психологи, проте саме ця відкритість до «ненаукових» тем зробила його праці глибоко впливовими для гуманітаристики, літературознавства, релігієзнавства, антропології та мистецтва.

Карл Густав Юнг помер 6 червня 1961 року в Кюснахті, Швейцарія. Його поховано на цвинтарі в Кюснахті, поруч із дружиною.

Основні праці Карла Юнга: «Психологічні типи», «Символи трансформації», «Архетипи і колективне несвідоме», «Психологія і алхімія», «Аіон: Дослідження символіки Самості», «Червона книга», «Спогади, сни, роздуми», «Психологія несвідомого», «Про розвиток особистості», «Людина і її символи», «Психологія та релігія», «Свідоме і несвідоме».

Його ідеї й сьогодні є актуальними, а юнгіанські аналітики працюють у багатьох країнах світу. Його спадщина — це міст між наукою та духовністю, раціональним і міфологічним, особистим і колективним.