5 серпня в Україні вшановують пам’ять жертв Великого терору – репресивної кампанії, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. і спричинила масові розстріли громадян. Цей день присвячений вшануванню пам’яті сотень тисяч людей, які стали жертвами масових політичних репресій сталінського режиму в 1937–1938 роках.

Саме 5 серпня 1937 р. вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», яка дала поштовх наймасовішим політичним репресіям сталінського режиму. Цей документ санкціонував репресії проти так званих «соціально небезпечних елементів» — колишніх куркулів, «ворогів народу», «націоналістів», «шпигунів» та інших, хто підпадав під абстрактні ідеологічні категорії. Репресії здійснювалися згідно з сумнозвісним наказом НКВС № 00447, який набув чинності наступного дня — 6 серпня 1937 року.

 У період 1937–1938 років внаслідок цієї кампанії:

• Було заарештовано понад 1,5 мільйона осіб.
• Розстріляно близько 700 тисяч людей.
• Тисячі були вислані в табори ГУЛАГу, де багато з них загинули.

5 серпня пам’ятні заходи, зокрема, відбувалися в урочищі Сандармох. У цьому лісовому урочищі поблизу карельського містечка Медвеж'єгорськ сталінський режим здійснив одну з масових страт політичних в’язнів. За трохи більш як тиждень у жовтні-листопаді 1937 року на спеціальному полігоні розстріляли понад тисячу людей, переважно в’язнів Соловецького концтабору. Для України це місце по-особливому символічне, тому що тут були вбиті ті, кого зараз називають українським «Розстріляним відродженням» – талановиті митці, письменники, режисери, науковці, діячі культури…

Україна зазнала особливо тяжких втрат — серед жертв було багато представників інтелігенції, духовенства, колишніх вояків армії УНР, учителів, селян, а також просто невинних громадян, яких оголошували «шкідниками» або «агентами імперіалізму».

Ця дата нагадує про трагедію тоталітарного минулого, що несе важливе історичне значення для пам’яті й усвідомлення цінності людських прав і свобод.