Ґі де Мопассан - французький письменник. Один із найвидатніших представників французького реалізму, автор понад 300 новел, шести романів і численних нарисів, який назавжди змінив уявлення про коротку прозу. Його творчість стала класикою світової літератури, а сам він — символом глибокого психологізму та тонкого соціального аналізу.

Народився Ґі де Мопассан 5 серпня 1850 року в Нормандії, в аристократичній, але незаможній родині. Батьки розлучилися, коли хлопчику було 11 років. Основну роль у його вихованні відіграла мати, яка любила літературу і дружила з відомим письменником Гюставом Флобером. Саме Флобер став наставником Мопассана і ввів його в літературне коло Парижа.

Мопассан навчався у престижному ліцеї в Руані, але його молодість перервала франко-прусська війна, в якій він брав участь як солдат. Цей досвід глибоко вплинув на його світогляд і знайшов відображення в багатьох творах.

Справжній успіх прийшов до письменника у 1880 році з публікацією новели «Пампушка», в якій він з блискучою іронією та співчуттям змалював долю повії-патріотки. Цей твір презентував на зборах «Вечори Медану», які організував Еміль Золя. Після цього Мопассан став визнаним майстром короткої прози. У 1881-му році він опублікував свою першу збірку новел «Дім Тельє», яка перевидавалася дванадцять разів протягом двох років.

Практично всі свої твори Мопассан написав у період 1880-90 року. Найзнаменитіші з них «Життя» і «Любий друг», які визнані одними з кращих в французькій літературі.

Його стиль — лаконічний, чіткий, без зайвих прикрас — став новим еталоном новели. Він умів у кількох сторінках розкрити глибину людських характерів, абсурдність суспільних норм і трагізм звичайного життя.

Незважаючи на песимізм багатьох сюжетів, його герої завжди залишаються живими, справжніми, емоційно переконливими.

Мопассан був життєлюбом і мав репутацію людини, яка цінувала насолоди. Однак його підкошене здоров’я, ймовірно внаслідок сифілісу, та надмірна праця призвели до нервового виснаження і психічного розладу. У 1892 році він намагався покінчити з життям, після чого був поміщений до психіатричної лікарні, де і помер 6 липня 1893 року.

Ґі де Мопассан залишив по собі літературний спадок, що не втрачає актуальності й сьогодні. Його твори вивчають у школах і університетах по всьому світу. Мопассан — майстер короткої новели, проникливий психолог і сатирик. Його твори часто показують жорстокість буденного життя, соціальну нерівність, лицемірство буржуазії, але водночас вони сповнені глибокого гуманізм.