За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке Преображення Сина Божого мається на увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.

Для православних християн Преображення належить до двунадесятих свят. У всіх храмах проводяться молебні, співаються канони. Священнослужителі одягають урочисте оздоблення. Свято відзначається під час Успенського Посту. За статутом дозволяється вживання рибних продуктів, вина і масла. При цьому залишається заборона на яйця, м'ясо та молоко.

Народнi традицiї

З яблучним Спасом в народі пов'язано безліч цікавих звичаїв і прикмет. Люди свято вірили в них, бо вважали, що завдяки їм можна залишатися здоровими і отримати благополуччя для всієї родини. Традиційно прийнято пригощати освяченими яблуками людей в пам'ять про всіх загиблих. Люди вірили — чим щедріше нагодуєш смачними плодами, тим краще до померлих близьких буде ставитися Господь. А ще в народі вірили, що в день спаса яблука набувають чудодійну силу. Якщо відкусити плід і при цьому загадати бажання — воно неодмінно має здійснитися.

Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл. Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш. Запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила». А на саме свято хазяйки готували ще безліч страв, які потім роздавали бідним і хворим.

З Яблучного Спаса починалася спекотна пора для селян. Плоди заготовляють про запас: з яблук роблять всілякі варення та джеми, їх засушують і замочують. Саме з цього свята в полях починалася жнива ярих культур, а також посів озимих. А народні цілителі в цей час ведуть заготівлю лікарських трав. У народі ж на ці дні припадали масові гуляння.

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Люди знали ще прикмети: припав жаркий день — взимку не чекай снігу, дощова ж погода віщувала снігові зимові місяці.

У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

У народі вважалося — якщо в цей день два рази сяде муха, людина буде успішною протягом усього року. Тому говорили: «Будь терплячим на Спас навіть до мух, щоб не упустити удачу!».

В народі Спас вважали днем відльоту лелек. Як що лелеки почали готуватися до відльоту за тиждень перед Спасом це свідчило про те, що зима наступить рано і буде дуже морозна, а весна буде тепліша, ніж звичайно; якщо після Спаса – осінь буде тепла, зима прийде пізніше, весна буде холоднішою.