Жан де Лабрюєр — французький письменник-мораліст.

Жан де Лабрюєр народився 16 серпня 1645 р. у заможній буржуазній родині в Парижі. Освіту здобув в Орлеанському університеті, де у 1664 році отримав ступінь з права. Спочатку працював адвокатом, згодом — у фінансовій сфері.

У 1684 році був запрошений на службу до герцога Бурбонського як вихователь, що відкрило йому доступ до життя французького двору. Саме спостереження за придворними звичаями, манерами та людськими характерами стали основою його майбутніх літературних творів.

«Характери» Лабрюєра — це єдиний твір усього його життя, що складається з 16 розділів. «Характери» — збірка дотепних і влучних афоризмів, портретів і сатиричних замальовок, у яких він тонко й гостро змальовував вади суспільства, дворянства та міщанства свого часу. Книга викликала як захоплення, так і обурення серед сучасників, зазнавши кількох перевидань ще за життя автора. Лабрюєр гостро та іронічно описував французьке суспільство своєї епохи.

Помер 10 травня 1696 року у Версалі.

Лабрюєр увійшов в історію літератури як майстер афористичної прози, влучних психологічних замальовок та сатиричних портретів. Його твори вирізняються ясністю викладу, логічністю та моральним пафосом. Він критикував лицемірство, марнославство, пиху, користолюбство, прагнучи виховати в читача чесність, простоту й внутрішню гідність.

Його «Характери» стали важливою віхою французької моралістичної прози, вплинули на розвиток афористики та сатиричної літератури в Європі.