Віктор Олександрович Малинка — український живописець, педагог і графік.

Віктор Олександрович Малинка народився 17 серпня 1935 р. З 1948 року навчався в образотворчої студії Будинку піонерів Таганрога у Валентини Яківни Григор’євої. З 1952 по 1957 рік Віктор Малинка навчався на живописному факультеті Ростовського художнього училища імені М. Б. Грекова. З 1961 по 1967 роки навчався на графічному факультеті Київського державного художнього інституту.

У 1966–1968 рр. працював художнім редактором видавництва «Молодь» у Києві. Згодом активно співпрацював із видавництвами України, ілюструючи дитячі книжки та народні казки різними мовами — українською, російською, туркменською, грузинською, казахською, якутською.

У 1996–2000 рр. викладав на кафедрі живопису Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Малинка працював у жанрі реалістичного живопису, створював: пейзажі (олійні та акварельні); портрети; книжкову графіку, особливо ілюстрації до дитячої літератури.

Його роботи зберігаються в: Національному художньому музеї України, Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, Музеї книги та друкарства (Київ), Івано-Франківському, Черкаському, Уманському краєзнавчих музеях.

Учасник міських, обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок з 1955 року. Член Національної спілки художників України (раніше — Спілки радянських художників України) з 1970 року.

Віктор Малинка — один із відомих українських митців другої половини ХХ століття. Він поєднав традиції реалістичного живопису з майстерністю книжкової графіки, створивши багату творчу спадщину, що зберігається в музейних та приватних колекціях. Як педагог виховав нове покоління художників.