Микола Григорович Жулинський — український літературознавець і критик, громадсько-політичний діяч.

Жулинський Микола Григорович народився 25 серпня 1940 року в селі Набережне Демидівського району Рівненської області. 1968 року закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка (факультет журналістики). З 1968 року працює в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, де пройшов шлях від аспіранта до директора (з 1991 року).

Автор понад 500 наукових праць, зокрема монографій та статей. Основні теми досліджень: українська література ХХ століття; творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки; шістдесятництво та література української діаспори; проблеми національної культури й ідентичності.

Член редколегій наукових журналів, активний учасник міжнародних наукових конференцій.

1992–1994 рр. — віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань. 1994–2006 рр.— народний депутат України кількох скликань. Грудень 2006 р.— листопад 2008 р. — позаштатний радник Президента України. Листопад 2008 р.— липень 2010 р. — голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Доктор філологічних наук (1981 р.).  Почесний академік Національної академії мистецтв України (2017 р.).

Жулинський активно працював над розвитком гуманітарної сфери, відродженням української культури та зміцненням позицій національної науки.

Автор книг: «Пафос життєствердження», «Людина як міра часу», «Человек в литературе», «Наближення», «Із забуття – в безсмертя», «Вірю в силу духа», «Подих третього тисячоліття», «Заявити про себе культурою», «Слово і доля», «Духовна спрага по втраченій батьківщині», «Олег Ольжич і Олена Теліга»,  «Поминаймо в скорботі, але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943-1944 рр.», «Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки „Жовтий князь», «То твій,  сину, батько!. Українська душа – на Голгофі ХХ  століття», «Віктор Ющенко: випробування владою» / у співавторстві/, «Слово і доля»,  «Відстані», «Він знав, «як много важить слово…», «Нація. Культура. Література», «Українська література. Творці і твори», «Слово на сторожі нації», «Моя Друга світова».

Микола Жулинський зробив вагомий внесок у розвиток української літературознавчої науки, збереження та популяризацію національної культури. Як політик і громадський діяч він сприяв формуванню гуманітарної політики незалежної України, підтримував освіту, науку й утвердження української ідентичності.