Ґійом Аполлінер — французький поет, художник, критик. Один з основоположників літературного авангарду, що визначив напрямки розвитку французької та світової поезії у ХХ столітті. Він значно вплинув на розвиток поезії, живопису та театру, ставши містком між символізмом XIX століття та європейським авангардом.

Ґійом Аполлінер народився 26 серпня 1880 року в Римі. У дитинстві та юності отримав освіту в Монако та Франції, де сформувались його літературні та мистецькі інтереси.

У Парижі Аполлінер тісно спілкувався з художниками-кубістами, зокрема Пабло Пікассо та Жоржем Браком, і активно писав мистецьку критику. Він також започаткував термін «сюрреалізм», який пізніше став назвою цілого художнього напряму. Займався журналістською діяльністю, писав невеликі статті для журналів «Європеєць», «Сонце», «Мессідор», «Соціальна демократія».

Під час Першої світової війни добровольцем пішов на фронт, де отримав важке поранення. Після демобілізації продовжував літературну діяльність. Помер у Парижі 9 листопада 1918 року від іспанського грипу.

Аполлінер є автором численних поетичних та прозових творів, що поєднують традиції символізму з авангардними експериментами.

Поезія:

• «Алкоголі. Вірші 1898–1913 років» — збірка, що відображає вплив кубізму та модерністських експериментів.
• «Каліграми. Вірші миру і війни» — візуальна поезія, де слова формують малюнки, об’єднуючи графічне мистецтво й поетичну форму.

У березні 1911 року вийшла перша поетична збірка «Звірослов або Почет Орфея». У лютому 1912 р. опублікував вірш «Міст Мірабо», натхненний коханням до художниці Марі Лорансен, що став візитною карткою любовної лірики ХХ століття. У 1916 році вийшла збірка новел «Убивство поета». За українськими мотивами написав поетичний твір «Відповідь запорізьких козаків турецькому султанові», вміщений у збірці «Алкоголі. Вірші 1898—1913» (1913 р.).

Написав численні статті про кубізм, авангардне мистецтво та театр.

Аполлінер залишив помітний слід у розвитку французької та світової літератури, формуючи нові поетичні техніки та впливаючи на покоління модерністів і сюрреалістів.