Жуль Ромен — французький письменник, поет і драматург. Він здобув широку популярність завдяки своїм романам, п’єсам і новаторським ідеям у літературі та театрі XX століття.

Жуль Ромен народився 26 серпня 1885 року в Франції. Отримав класичну освіту, згодом вступив до Паризького університету, де почав писати поезію та проза.

У 1908 році разом із групою однодумців заснував літературний рух Unanimisme, який підкреслював важливість колективного духу та єдності у суспільстві. Його творчість була спрямована на зображення соціальних процесів, психології груп і взаємодії людей у спільнотах. 1908 року вийшла перша поетична збірка Ж. Ромена під назвою «Одностайне життя», що започаткувала напрямок унанімізму.

Жуль Ромен активно займався театром, писав п’єси, а також працював у літературній критиці. 1914 року написав антивоєнну драму «Армія в місті». 1923 року Жуль Ромен написав роман та однойменну комедію для театру «Пан ле Труадек розважається», а 1925 р. — п'єсу «Одруження ле Труадека». У 1926 та в 1930 роках відповідно написав п'єси «Диктатор» та «Мюссе, або Школа лицемірства».

Серія «Люди доброї волі» — епопея, що охоплює життя французького суспільства в перші десятиліття XX століття. Писав поетичні збірки та драматичні твори, у яких досліджував соціальні й філософські теми. Один із провідних теоретиків unanimisme, підкреслював значення колективної свідомості у мистецтві. Його твори мали вплив на розвиток французької прози та драматургії XX століття.

Під час Другої світової війни він перебував у вигнанні, виступав проти нацизму. 1946 року повернувся на батьківщину, того ж року був обраний у Французьку Академію на місце виключеного колабораціоніста Абеля Боннара. Помер у Парижі 14 серпня 1972 року.

Жуль Ромен залишив значний слід у французькій літературі, поєднуючи соціальну проблематику, психологічну глибину і новаторський погляд на художню форму.