Інґрід Берґман — шведська акторка кіно, театру, радіо й телебачення, автобіографістка. Одна з найяскравіших зірок світового кіно ХХ століття. Лауреатка трьох премій «Оскар», двох премій «Еммі», премії «Тоні», а також численних міжнародних нагород.

Інґрід Берґман народилася 29 серпня 1915 року в Стокгольмі (Швеція). Рано втратила батьків: мати померла, коли дівчинці було два роки, а батько — коли їй виповнилося тринадцять. Незважаючи на важкі обставини, Інґрід ще з дитинства мріяла стати акторкою. Вона навчалася в Королівському театральному драматичному інституті Стокгольма, де швидко проявила свій талант.

Перші ролі Берґман виконувала у шведських фільмах 1930-х років. Її природність, відсутність награності та внутрішня сила приваблювали режисерів і глядачів. У 1939 році акторку запросили до Голлівуду, де вона отримала головну роль у фільмі «Інтермеццо». Ця стрічка принесла їй популярність у США. Справжню славу принесла роль у фільмі «Касабланка». Ця стрічка стала класикою світового кіно, а образ Берґман — символом жіночності та благородства.

У наступні роки вона знімалася у видатних режисерів, зокрема Альфреда Гічкока: «Заворожений» (1945 р.), «Лиха слава» (1946 р.), «Під знаком Козерога» (1949 р.).

У 1944 році отримала свій перший «Оскар» за роль у фільмі «Газове світло». Наприкінці 1940-х Берґман залишила Голлівуд і виїхала до Італії, де почала співпрацювати з режисером Роберто Росселліні. Їхній роман і подальший шлюб викликали скандал у США, адже акторка залишила сім’ю. Утім, саме цей період дав їй низку цікавих ролей у неореалістичних фільмах, зокрема «Подорож до Італії» (1954 р.).

У 1956 році Берґман тріумфально повернулася до Голлівуду, отримавши свій другий «Оскар» за роль Аніти в драмі «Анастасія».

У 1970-х роках Берґман знімалася рідше, але її ролі були надзвичайно сильними. У 1974 році вона отримала третій «Оскар» — цього разу за роль другого плану у фільмі «Вбивство у «Східному експресі»» за романом Агати Крісті.

Її остання велика роль — у телефільмі «Жінка на ім'я Голда» та в драмі «Осіння соната», де вона зіграла матір-піаністку. Ця роль вважається однією з найсильніших у її кар’єрі.

Акторка до останніх днів залишалася активною, попри хворобу на рак. Вона померла 29 серпня 1982 року, у день свого 67-річчя, в Лондоні.

Інґрід Берґман стала однією з найвидатніших акторок світового кіно. Її відрізняли природність гри, щирість, емоційна глибина та чарівність, яка підкорила мільйони глядачів. Її ім’я й досі асоціюється з «золотою епохою» Голлівуду та високим мистецтвом акторської гри.