Віра Климівна Артамонова — українська письменниця. 

Артамонова Віра Климівна народилася 31 серпня 1925 року в м. Лебедин на Сумщині в родині службовців. Віра Артамонова здобула медичну освіту та присвятила своє життя лікарській практиці. Робота лікаря сформувала її світогляд, сповнений глибокого гуманізму, розуміння цінності людського життя та співчуття до людських страждань.

Поряд із професійною діяльністю займалася літературною творчістю. У своїх творах прагнула поєднати знання про людину та її здоров’я з філософським і психологічним осмисленням життя.

Письменницьку діяльність розпочала 1961 року (перша публікація поезій в «Робітничій газеті»). Перша поетична збірка «Суцвіття» побачила світ 1965 року. Окремими виданнями вийшли понад десяток поетичних збірок. Серед них: «Травневий дощ» (1970 р.), «Так велить весна» (1972 р.), «Непочата вода» (1979 р.), «Лицарі і Мадонна» (1999 р.) та інші; книги для дітей: «Колючий м'ячик» (1979 р.), «Малий» (1984 р.) та інші.

Автор оповідань для дітей — шість окремих видань. З останніх творів для дітей — книга «Бляшаний півник» (видавництво «Веселка», 2008 р.).

Помітне місце у творчості Артамонової займає тема благородного призначення лікарської професії.

У 1982 році її прийнято до Національної спілки письменників України, що стало визнанням її літературних здобутків. Десятки років вела шефську виховну роботу в школі-ліцеї «Лідер» Печерського району м.Києва. Померла 9 грудня 2016 року.

Її творчість збагачує українську літературу мотивами добра, співчуття та духовної сили людини.