Наконечний Микола Федорович — український мовознавець.

Микола Федорович Наконечний народився 7 вересня 1900 року в селі Новий Тагамлик Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. У 1917 році закінчив Першу класичну гімназію м. Полтави, а у 1923 році — словесно-історичне відділення Полтавського інституту народної освіти (ІНО). У 1925—1928 рр. навчався в аспірантурі науково-дослідної кафедри мовознавства Харківського інституту народної освіти, після її закінчення став науковим співробітником цієї кафедри.

Був учасником правописної конференції 1927 року. Був членом Комісії Народного комісаріату освіти. У 1943 році після звільнення Харкова став завідувачем кафедри української мови Харківського університету. У 1964 р. обраний в. о. доцента кафедри української мови.

Співавтор «Практичного російсько-українського словника» (1926 р.), автор посібника «Українська мова» (1928 р.), редактор «Російсько-українського фразеологічного словника» Івана Виргана і Марії Пилинської («Прапор», 1959—1971 рр.). У 1941 році уклав «Програму з української діалектології для університетів і факультетів мови й літератури педагогічних інститутів», перевидану в 1949 році. У розділі «Фонетика» в «Курсі сучасної української літературної мови» (т. 1, 1951 р.) виклав фонетичну і фонологічну системи української мови в їх статиці й динаміці, розробив основи української літературної вимови.

Помер Микола Наконечний 11 листопада 1981 року в Харкові.

Наконечний зробив вагомий внесок у розвиток українського мовознавства. Його праці присвячені:

• історії української мови;
• сучасним проблемам лексикології та лексикографії;
• діалектології;
• культурі мовлення.

Він був відомий як автор наукових статей, монографій та навчальних посібників, які використовувалися у закладах вищої освіти. Микола Федорович активно працював у сфері освіти, виховав чимало фахівців-філологів. Його діяльність сприяла розвитку української мовної науки та поширенню знань серед студентів і науковців.

Наконечний Микола Федорович належить до тих учених, які зробили помітний внесок у дослідження та популяризацію української мови. Його наукова спадщина є важливою складовою розвитку мовознавства в Україні.