Девід Герберт Річард Лоуренс — англійський романіст, поет, драматург, есеїст, літературний критик і художник.

Лоуренс  народився 11 вересня 1885 р. у шахтарській родині в містечку Іствуд. Навчався в Ноттінгемському університетському коледжі, працював учителем, але через хворобу змушений залишити педагогічну діяльність.

З ранніх років займався літературною творчістю. Перший роман — «Білий павич» (1911 р.). Всесвітнє визнання приніс роман «Сини і коханці» (1913 р.), де відображені автобіографічні мотиви.

У 1912 році почав стосунки з Фрідою фон Ріхтгофен, з якою подорожував Європою та мешкав у різних країнах — Італії, Німеччині, Австралії, США.

Лоуренс відомий своїм новаторським стилем та глибоким аналізом людських взаємин, психології й інтимності. Його творчість часто викликала скандали через відверте зображення сексуальності, що у часи вікторіанських традицій сприймалося як виклик.

Найвідоміші твори: «Сини і коханці», «Закохані жінки», «Веселка», «Коханець леді Чаттерлей», збірки поезій та есеїв.

Лоуренс страждав від туберкульозу, який погіршував його стан. Помер 2 березня 1930 року у Франції, на півдні країни, де проводив останні роки життя.

Девід Герберт Річард Лоуренс став одним із найвпливовіших англійських письменників ХХ століття. Його творчість поєднує психологічну глибину, критику суспільної моралі та пошук гармонії між природою і людиною.