Юрій Михайлович Канигін —  український письменник, публіцист, есеїст, вчений-економіст. Автор численних наукових і науково-популярних праць у галузі інформатики, «штучного розуму», суспільствознавства, історії науки. Один з авторів так званої «трипільсько-арійської теорії походження українців».

Юрій Михайлович Канигін народився 14 вересня 1935 р. в селі Городище, нині селище міського типу Перевальського району Луганської області в родині гірничого майстра. У 1953 р. вступив на економічний факультет Московського університету ім. М. В. Ломоносова, фах «політична економія». У 1976 р. переїхав до Києва працювати головним науковим співробітником Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова на запрошення знаменитого вченого-кібернетика Віктора Михайловича Глушкова. 1992 року Юрія Михайловича обирають членом президії Міжнародної громадської організації «Міжнародна академія інформатики».

У 2000 р. Канигін бере участь у написанні колективної монографії під керівництвом Врублевського «Україна: інтелект нації на межі століть». У 1990-их керував лабораторією соціального інтелекту Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України.

У 2003 р. став ініціатором створення  Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Нурсултана Назарбаєва.

Юрій Канигін — член Національної спілки письменників України, професор Університету сучасних знань Товариства «Знання» України. Автор сотень наукових статей, двох десятків монографій. У співавторстві з директором Інституту кібернетики Віктором Глушковим опублікував понад 30 наукових досліджень.

Канигін активно працював на стику гуманітарних і технічних дисциплін. Його роботи охоплювали проблеми розвитку суспільства, ролі інтелектуальних систем у майбутньому, питання етики й культури. Він належав до тих українських науковців, які намагалися поєднати сучасні досягнення науки з аналізом історичного досвіду людства.

Особливе місце у творчості Канигіна посідають праці, присвячені історії України та пошукам витоків українського етногенезу. Він став одним із авторів так званої «трипільсько-арійської теорії походження українців», згідно з якою український народ має глибоке коріння, що сягає часів трипільської культури та індоєвропейських арійських племен.

Юрій Канигін відомий як публіцист і есеїст. У своїх текстах він прагнув поєднати наукову аргументацію з доступною формою викладу, роблячи складні ідеї зрозумілими широкому колу читачів. Його роботи сприяли формуванню національної свідомості та підвищенню інтересу до української історії та культури. 

Автор низки праць, зокрема «Шлях аріїв: Україна в контекс­ті світової цивілізації» (1995 р.), «Вехи священной истории: Русь–Украина» (1999 р.), «Сатанизм в ХХ веке» (2004 р.), «Бремя белой расы» (2010 р.).

Юрій Канигін залишив помітний слід як у науковому, так і в культурному просторі України. Його роботи стимулювали дискусії навколо походження українців, розвитку науки та ролі людини у світі технологій.