Олександр Опанасович Потебня - український мовознавець, філософ, теоретик літератури, фольклорист, етнограф, педагог, громадський діяч, засновник Харківської лінгвістичної школи, основоположник психологічного методу в літературознавстві. Доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1875 р.), член багатьох українських та зарубіжних наукових товариств. Лауреат Уваровської премії.

Потебня Олександр Опанасович народився 22 вересня 1835 р. в родині небагатого поміщика. Початкову освіту здобув удома. Вищу освіту отримав у Харківському університеті, де вивчав право, а пізніше перейшов на історико-філологічний факультет. Від 1860-х років пов’язав своє життя з наукою та педагогічною діяльністю. Викладав у Харківському університеті, досліджував українську й слов’янську філологію, працював над питаннями філософії мови та мислення.

Потебня був автором фундаментальних праць з мовознавства, літературознавства, етнографії та фольклористики. Він розробив власну теорію мови і мислення, в якій доводив, що мова є основою формування людської свідомості.

Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв'язок мови й мислення тощо. Найвідоміші його праці: «Мысль и язык», «Из записок по русской грамматике», численні етнографічні та фольклористичні дослідження.

Потебня зробив вагомий внесок у розвиток української літературознавчої науки, приділяючи особливу увагу народній творчості, поетиці та символіці слова.

Учений був активним прихильником розвитку української культури та освіти. Підтримував ідеї національного відродження, хоча його наукові праці видавалися переважно російською мовою через цензурні обмеження.

Один із засновників Харківської громади, Харківського історико-філологічного товариства (був його головою у 1877–1890 рр.). Основоположник так званого психологічного напряму в слов'янському мовознавстві. Ім'ям О. Потебні назвали Інститут мовознавства НАН України (1945 рік).

Олександр Потебня залишив багатий науковий спадок, який має значення не лише для української, а й для світової науки. Його ідеї про взаємозв’язок мови й мислення вплинули на розвиток лінгвістики, психології та філософії ХХ століття.