Іван Карпович Карпенко-Карий — український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.

Іван Карпович Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка на Херсонщині (нині Кіровоградська область) у родині дрібного чиновника. Навчався у Бобринецькому повітовому училищі. 1865 року переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління. Працював у канцеляріях, але через участь у громадському русі та зв’язки з «народниками» зазнав переслідувань і був висланий до Новочеркаська. У засланні написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака»), а також п'єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна».

Псевдонім Карпенко-Карий він склав із батькового імені (Карпо) та прізвища улюбленого літературного героя з п’єси Шевченка «Назар Стодоля». На сцену Іван вийшов як актор аматорського гуртка, а згодом став одним із провідних діячів трупи Марка Кропивницького. Він працював поруч із Марією Заньковецькою, Панасом Саксаганським, Миколою Садовським, творячи славу українського театру. У 1900-1904 рр. створив власну трупу, яка продовжувала традиції Театру корифеїв.

Як драматург Карпенко-Карий залишив понад 20 п’єс, серед яких — соціально-побутові драми й комедії: «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Безталанна», «Суєта». У його творах порушуються питання моральності, соціальної нерівності, прагнення людини до щастя й справедливості. Його комедії й сьогодні залишаються актуальними, адже в них відбилися вічні проблеми людського суспільства.

Карпенко-Карий був не лише талановитим драматургом і актором, а й ерудитом, людиною широких інтересів, яка багато читала й глибоко розуміла життя. Він вірив у силу мистецтва, що здатне виховувати народ і сприяти його духовному відродженню.

Помер Іван Карпенко-Карий 15 вересня 1907 року в Берліні, де лікувався від тяжкої хвороби. Похований у рідному селі на Кіровоградщині. Його творчість стала невід’ємною частиною української культури, а сам він увійшов в історію як один із корифеїв українського побутового театру.