Дідович Петро Миколайович — український письменник, журналіст.

Дідович Петро Миколайович народився 23 жовтня 1935 року в с. Голубичі Ріпкинського району Чернігівської області. У 1963 році закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка.

Працював науковим співробітником ЦДІА у Львові; від 1968 р. — у Чернігівській обласній телерадіокомпанії: пройшов шлях від кореспондента до генерального директора. 1996-2001 роки — заступник генерального директора.

Його публікації відзначалися глибоким знанням життя простих людей, теплотою і щирістю. Як журналіст, він багато писав про село, працю, духовність і моральні цінності.

Петро Дідович проявив себе також як талановитий прозаїк. У своїх оповіданнях і нарисах він зображував життя українського села, людські характери, любов до рідної землі. Його творчість пройнята добротою, повагою до людини праці й любов’ю до рідного краю.

Автор збірок оповідань «Межі пам'яті», «Проміжний вузол; повістей «Полювання по першому снігу…», «Буття зелене», «Пригоди кота Мурзабея»; автобіографічного роману-есе «Жар і попіл».

У вересні 2003 року Петро Миколайович Дідович був удостоєний звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського за повість «Буття зелене».

Помер письменник 26 вересня 2010 року в Чернігові, залишивши помітний слід у літературному житті регіону. Його ім’я з вдячністю згадують читачі та колеги-журналісти.