Ніл Річард Мак-Кіннон Ґейман — англійський письменник-фантаст, автор численних романів, графічних новел, коміксів та кіносценаріїв. Один із найвпливовіших авторів сучасного фентезі, представник «нової хвилі» британської фантастики.

Ніл Ґейман народився 10 листопада 1960 року в містечку Портчестер у графстві Гемпшир, Англія. Його батько працював у рекламній сфері, а мати була фармацевткою. Родина мала єврейське походження, а дитинство майбутнього письменника минало в атмосфері читацької цікавості й творчості. Ще змалку Ніл виявляв пристрасть до книжок — він захоплювався творами Дж. Р. Р. Толкіна, К. С. Льюїса, Майкла Муркока, Рея Бредбері та Г. Ф. Лавкрафта. Перші літературні спроби Ґейман робив у шкільні роки, а його головною мрією було стати письменником.

У 1980-х роках Ніл Ґейман почав кар’єру як журналіст і критик, публікуючи рецензії на книги та інтерв’ю з письменниками у британських журналах. У 1984 р. Ґейман друкує перше невелике оповідання «Пошук пера» в періодичному виданні «Imagine». У кінці 1980-х його першою серйозною літературною роботою стала замовна біографія британського поп-рок-гурту «Duran Duran», яку він писав 3 місяці. Пізніше Ґейман описав біографію відомого сучасного письменника Дугласа Адамса.

Справжній прорив відбувся, коли Ґейман познайомився з художником Дейвом Мак-Кіном і почав працювати над коміксами. Саме цей період поклав початок його світовій славі. У 1989 році виходить серія коміксів «Пісочний чоловік» («Sandman»), видана компанією DC Comics. Вона стала революційною у жанрі — складна, філософська історія про Владику Снів (Морфея), який уособлює людські мрії, страхи й спогади. Серія «Пісочний чоловік» здобула культовий статус, а Ґейман став першим автором коміксів, який отримав премію World Fantasy Award за літературну новелу. Серія поєднала міфологію, історію, поезію й психологію, вплинувши на подальший розвиток графічної прози.

Після успіху «Sandman» Ніл Ґейман активно працював у прозі. Його найвідоміші книги:
• «Добрі передвісники» (1990 р.) — сатиричний роман, написаний у співавторстві з Террі Пратчеттом, про ангела й демона, які намагаються запобігти апокаліпсису;
• «Небудь-де» (1996 р.) — урбаністичне фентезі про підземний світ Лондона;
• «Зоряний пил» (1998 р.) — романтична казка для дорослих, екранізована у 2007 році;
• «Американські боги» (2001 р.) — масштабний роман про боротьбу старих богів із новими, що приніс автору премії «Г'юго», «Неб'юла» та Брема Стокера;
• «Кораліна» (2002 р.) — готична казка, яка стала світовим бестселером і основою однойменного мультфільму;
• «Книга кладовища» (2008 р.) — дитячий роман про хлопчика, вихованого привидами;
• «Океан у кінці вулиці» (2013 р.) — автобіографічно-філософський роман про дитинство, пам’ять і страх.

Ґейман активно працює у кінематографі та на телебаченні. Він є сценаристом і консультантом екранізацій власних творів. Його стиль сценаристики вирізняється поєднанням глибокої символіки, гумору та темної естетики. Ґейман — лауреат численних літературних нагород, таких як премія «Г'юго», премія «Неб'юла» та премія Брема Стокера, медалей Ньюбері та Карнегі. Він є першим письменником, якому вдалося завоювати медалі Ньюбері та Карнегі за один і той самий роман — «Книга кладовища». 2013 року Ґейман отримав Британську національну літературну премію за роман «Океан у кінці вулиці».

Ніл Ґейман активно виступає на літературних фестивалях, підтримує бібліотеки, читає лекції про важливість книги і казки у вихованні дитини. Ґейман також є активним користувачем соціальних мереж, де спілкується зі своїми читачами по всьому світу.

Ніл Ґейман — письменник, який поєднав казку і філософію, створивши власний всесвіт, де поруч живуть боги, демони, люди й сни. Його творчість вплинула на розвиток літератури фентезі, коміксів і дитячої прози XXI століття. Його книги навчають бачити чарівне у звичайному, а темряву — як частину шляху до світла.

«Казки — це більше, ніж правда, не тому що вони розповідають нам про існування драконів, а тому що вони кажуть, що драконів можна перемогти»
Ніл Ґейман