День пам’яті євреїв Криму і кримчаків, які загинули в роки Другої світової війни. Цю пам’ятну дату було встановлено Верховною Радою Автономної Республіки Крим у 2004 році на вшанування жертв нацизму.

11 грудня 1941 року стало однією з найтрагічніших дат в історії Криму. Саме цього дня нацистські окупаційні війська розпочали масові розстріли єврейського та кримчацького населення півострова.

Після окупації Криму восени 1941 року нацистська адміністрація негайно запровадила антиєврейські заходи: облік населення, обмеження пересування, позбавлення майна та примусове відокремлення євреїв і кримчаків від решти суспільства. Кримчаки, незважаючи на тюркомовність і унікальну культуру, у расовій політиці нацистів прирівнювалися до євреїв і так само підлягали «остаточному вирішенню».

Ранком 11 грудня 1941 року розпочалися перші масові страти. Протягом трьох діб у районах Сімферополя, Феодосії та Білогірська нацисти розстріляли близько 20 тисяч мирних громадян.

Особливо нищівним ударом ці події стали для кримчаків — одного з найдавніших корінних народів Криму. За лічені дні нацисти знищили понад 80% усього кримчацького народу. Фактично це означало майже повне їхнє зникнення як етнічної спільноти. Викорінення кримчаків стало одним із найвищих відсотків знищення будь-якої групи у період Голокосту в Європі.

Трагедія 11 грудня 1941 року — це не лише один з епізодів Голокосту, а й окрема сторінка історії Криму, яка нагадує про жахливі наслідки тоталітарної ідеології ненависті. Збереження пам’яті про євреїв і кримчаків, убитих у ті дні, є важливою складовою вшанування жертв Другої світової війни та запобігання повторенню подібних злочинів у майбутньому.

Події 11 грудня 1941 року назавжди закарбувалися в історичній пам’яті народів Криму. Це день скорботи та нагадування про те, наскільки дорого може коштувати людству байдужість до ненависті, расизму й насильства.