Надія Олександрівна Вишневська — українська літературознавиця. Відома своїми дослідженнями української класичної літератури та українського текстознавства.

Надія Олександрівна Вишневська народилась 27 грудня 1925 р. в с. Горенка Київської області. Закінчила Київський університет у 1949 році. Протягом 1956-1958 років працювала редактором у Держлітвидаві України. Працювала в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР з 1958 до 1985 року, де пройшла шлях від молодшого до старшого наукового співробітника.

Вишневська спеціалізувалася на текстологічному вивченні творів українських письменників, глибокому аналізі канонічних текстів та підготовці наукових видань.

У 1988 році вона була серед лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка «за наукову редакцію, підготовку текстів та упорядкування Зібрання творів І. Я. Франка у 50-ти томах».

Брала участь в упорядкуванні творів О. Білецького, І. Нечуя-Левицького, В. Мови, І. Франка, Панаса Мирного, Лесі Українки, А. Кримського, А. Метлинського, М. Костомарова. Є авторкою праць, котрі присвячені текстологічному вивченню творчості українських письменників («Проблема канонічного тексту повістей І. С. Нечуя-Левицького „Микола Джеря“ і „Кайдашева сім'я“», «Лірика Лесі Українки. Текстологічне дослідження»,   «Павло Тичина і російська літературна критика довоєнного періоду», «Олександр Прокоф'єв», «Панас Мирний. Зібрання творів, том 7 — поезія, публіцистика, епістолярій», «Амвросій Могила, Ієремія Галка — поезії», «Зібрання творів Івана Франка в 50 томах. Том 18 — повісті та оповідання (1888-1982)»).

Авторка важливих праць з текстології української літератури та коментарів до класичних творів, значною мірою вплинула на формування сучасних підходів до вивчення тексту у філології України.