Вікторія Юріївна Амеліна — українська письменниця та громадська діячка.

Вікторія Юріївна Амеліна народилася 1 січня 1986 р. у Львові. Здобула технічну освіту, певний час працювала в ІТ-сфері, зокрема за кордоном. Пізніше повністю присвятила себе літературній та культурній діяльності. Жила у Львові та Києві.

Літературний дебют Вікторії Амеліної відбувся у 2014 році з романом «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», який здобув визнання критиків. Її другий роман «Дім для Дома» (2017 р.) увійшов до коротких списків премій ЛітАкцент року та премії Міста Літератури ЮНЕСКО, літературної премії Європейського Союзу.

Також писала поезію, есеїстику та книжки для дітей, зокрема «Хтось, або Водяне Серце». Її тексти вирізнялися увагою до пам’яті, ідентичності, травми, співчуття та відповідальності.

Амеліна була активною учасницею українського культурного середовища, засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю в смт Нью-Йорк Донецької області.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році долучилася до правозахисної організації Truth Hounds, де займалася документуванням воєнних злочинів на деокупованих територіях України. Вона співпрацювала з міжнародними журналістами, письменниками та правниками, виступала на міжнародних форумах і публікувала тексти про війну.

Працювала над документальною книгою про війну та злочини Росії проти цивільного населення України.

27 червня 2023 року Вікторія Амеліна була тяжко поранена внаслідок ракетного удару російських військ по кафе RIA в Краматорську. Від отриманих поранень вона померла 1 липня 2023 року в лікарні міста Дніпро.

Смерть Вікторії Амеліної викликала широкий міжнародний резонанс. Її творчість і правозахисна діяльність були відзначені численними заявами солідарності з боку українських та закордонних письменників, культурних інституцій і правозахисних організацій. Вікторію Амеліну вважають одним із голосів сучасної української літератури воєнного часу.