Василь Іванович Горбатюк — український письменник, громадський діяч.

Василь Іванович Горбатюк народився 1 січня 1956 р. в родині колгоспника. Після закінчення середньої школи у рідному селі в 1973 році навчався в Чорноострівському середньому професійно-технічному училищі. Після армії працював токарем на Хмельницькому заводі тракторних агрегатів, а згодом — завідувачем сільської бібліотеки.

У 1981 році закінчив філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Працював у редакціях газет «Прапор Жовтня» (Кам’янець-Подільський) та «Корчагінець» (згодом — «Ровесник», Хмельницький). У 1990–2000 роках був редактором газети «Ровесник». Упродовж 2000–2006 років обіймав посаду відповідального секретаря Хмельницької обласної організації Національної спілки журналістів України.

У 2010–2017 роках очолював Хмельницьку обласну організацію Національної спілки письменників України. З 1 березня 2006 року є директором Хмельницького обласного літературного музею.

Василь Горбатюк є автором численних художніх і документальних творів. Його літературний доробок охоплює збірки оповідань «Ясен-дерево», «Золоті кораблі», «Ласощі для білочки», «Хто перший?», «Тенета 30-х», «Безголов’я», а також повість «Бігли коні» і роман «Кручі».

Серед документальних та публіцистичних праць — книги «За тебе, свята Україно» (у співавторстві), «З-під трави забуття», «Ще настане ваша пора», «Слово і меч». У своїй творчості письменник звертається до тем історичної пам’яті, національної гідності, морального вибору та складних сторінок української історії.