Василь Юрійович Шкрібляк — український народний майстер Гуцульщини, тесля, токар і різьбяр по дереву, представник славетної династії Шкрібляків. Спеціалізувався на пласкому різьбленні, значно розвинувши традиції гуцульського декоративного мистецтва. Був сином відомого різьбяра Юрія (Юри) Шкрібляка.

Василь Юрійович Шкрібляк народився 7 січня 1856 р. в селі Яворів на Косівщині, що входила тоді до складу Галичини. Основи художнього ремесла він здобув у родинному колі, перейнявши знання та навички від батька. Згодом поглиблював фахову підготовку, навчаючись у крайовій різьбярській школі у Вижниці впродовж 1905–1915 років.

Після завершення навчання Василь Шкрібляк долучився до викладацької діяльності, працюючи у Вижницькій школі мистецтв, яка згодом стала одним із провідних закладів прикладного мистецтва в регіоні.

Роботи майстра вирізняються різноманіттям форм, високою технічною майстерністю та складною орнаментикою. На відміну від батька, він частіше використовував інтарсію з різних порід деревини, а також декоративні вставки з бісеру, металу та перламутру. Особливої довершеності досяг у створенні дерев’яних тарілок, мисників і меблів. Для своїх виробів найчастіше обирав ясен і явір.

Творчість Василя Шкрібляка здобула широке визнання ще за його життя. Його вироби експонувалися на виставках у Тернополі, Кракові, Львові, Коломиї та інших містах, де вони привертали увагу як зразки високого рівня гуцульського народного мистецтва.

Василь Шкрібляк зробив вагомий внесок у розвиток традиційного різьблення по дереву на Гуцульщині. Його діяльність поєднала народну спадщину з професійною художньою освітою, що сприяло збереженню й популяризації українського декоративно-ужиткового мистецтва.